Page 102 - 6544
P. 102

імперій, які утворилися слідом за великими географічними відкриттями
                           (1492  p.).  Наприкінці  XVI  –  початку  XVII  ст.  Нідерланди  створили
                           свою  колоніальну  структуру  за  рахунок  португальських  колоній  на
                           сході. У XVII і початку XVIII ст. свою колоніальну структуру створила
                           Франція.
                                На  початку  XX  ст.  на  земній  кулі  було  всього  55  суверенних
                           держав. Напередодні Другої  світової війни налічувалася 71 суверенна
                           держава,  а  по  її  завершенні  їх  стало  81.  В  1959  р.  державний
                           суверенітет  мали  92,  а  в  1990  р.  –  171  держава.  Межу  тисячоліть
                           політичний світ перетнув із 186 незалежними країнами.
                                Паралельно  із  процесами  державотворення  здійснювалося  і
                           здійснюється  позадержавне  (наддержавне)  структуроутворення  –
                           розвиваються  світові  міждержавні  організації.  Мова  йде  про  такі
                           організації,  як  ЄС,  НАФТА  (Північноамериканська  асоціація  вільної
                           торгівлі),  АСЕАН  (регіональне  об'єднання  за  участю  Індонезії,
                           Малайзії,  Сінгапура,  Таїланду,  Філіппін,  Брунею)  та  Амазонського
                           пакту (Болівія, Бразилія, Венесуела, Гайана, Колумбія, Перу, Супінам,
                           Еквадор).  Україна  також  задекларувала  доцільність  асоційованого
                           статусу  в  ЄС,  з  подальшим  наміром  вступити  до  ЄС  та  НАТО,  які
                           мають  найпотужнішу  і  найефективнішу  в  світі  колективну  систему
                           безпеки.
                                Заключний  етап  Глобалізації-1  позначався  створенням  індуст-
                           ріального  суспільства,  досягненнями  науково-технічної  революції,
                           утвердженням  гуманістичних  цінностей,  які  були  властиві  культурі
                           модерну. Цей етап закінчився приблизно на початку 80-х років.
                                Глобалізація-2, або так звана новітня глобалізація – це створення
                           спільних   ринків   капіталу,   ресурсів,   товарної   продукції   та
                           всеохоплюючого  інформаційного  поля.  Йдеться  про  те,  що  окрім
                           утворення  державних  і  наддержавних  структур  здійснюється
                           позадержавна глобалізація, «м'язами» якої є потужні транснаціональні
                           компанії. Вони здатні дуже швидко насичувати товарною продукцією
                           як  внутрішні,  так  і  зовнішні  ринки.  Тому  постійним  прагненням
                           спроможного до конкуренції транснаціонального капіталу є додаткове
                           розширення  ринків  для  своїх  товарів  за  рахунок  експансії  на
                           континентальному  і глобальному просторі. Транснаціональні компанії
                           також активно здійснюють розширення ресурсної бази, у тому числі за
                           рахунок використання закордонних джерел.
   97   98   99   100   101   102   103   104   105   106   107