Page 109 - 6544
P. 109
виникнення новітнього феномену «віртуальної економіки». Остання з її
майже миттєво здобутими величезними фінансовими трансакціями
критично впливає на динаміку всієї світової економічної системи і, в
першу чергу, на традиційні циклічні процеси. Маються на увазі
параметри «класичного капіталізму» індустріального суспільства, який
ще донедавна характеризувався добре відомими 60-річними циклами
(«довгі хвилі» Кондратьєва), чи циклами кон'юнктури. Зазначені цикли
акумулюють у собі ритми коливання інноваційної, фінансової і
виробничої активності з урахуванням можливостей ринку і
споживацьких потреб. На відміну від індустріального суспільства, для
якого характерними перехідними періодами («фазовими переходами»)
є роки, для постіндустріального суспільства з його віртуальною
економікою цикли вимірюються часами (трансакції здійснюються за
допомогою комп'ютерних мереж). Отже, в постіндустріальному
суспільстві в межах однієї глобальної економічної системи співіснують
дві підсистеми з дуже різними динамічними характеристиками. Це
стало особливо вразливим для економічних систем з високою часткою
низькотехнологічних, енергомістких та екологічно небезпечних галузей
виробництва. Згідно з положеннями синергетики, система, що
базується на таких різних підсистемах, втрачає свою стабільність в
процесі переходу в новий стан або в режим динамічного хаосу .
До типів часових структур, які сьогодні добре досліджені в
рамках математичних моделей подібних систем, відносимо, зокрема,
коливання з високою амплітудою і малим періодом. Стосовно
глобальної геоекономіки це означатиме можливу появу нових
«коротких хвиль», що на відміну від «довгих хвиль» Кондратьева
матимуть період від кількох місяців до 3-5 років і можуть бути
пов'язані з суто фінансовими сплесками та кризами. Для прикладу
можна згадати про світові економічні кризи, що розпочалася в 1997 р.,
а потім у 2008 р. ці новітні «глобальні хвилі», що «накрили» світову
економічну систему, аж ніяк не вписуються в «класичну» теорію
економічних криз (у тому числі, в теорію «довгих хвиль»).
Іншою можливістю (чи «сценарієм» розвитку подій) є зростання
хаотичних тенденцій в нелінійних системах, локальний (чи навіть
глобальний) «зрив у хаос», наслідки якого стають катастрофічними.
Зауважимо, що останній випадок може реалізуватися як в економічних,
так і в екологічних системах. Відкриті нелінійні системи наближаються