Page 101 - 6544

▪ ідеологічної розбіжності із стороною-участником авторитарного
режиму;
▪ територіальних претензій чи бажання поширити свій вплив на
нові природні ресурси;
▪ тенденцій до стійкого зростання військового й економічного
потенціалів без відповідного підвищення статусу (перехід кількісних
змін у нову якість).
Як показує практика, виникнення надзвичайних ситуацій на
міждержавному рівні переважно відбувається на тлі загострення
стратегічних економіко-політичних інтересів держав, розподілу зон
впливу та джерел постачання для національної економіки природних
ресурсів, в першу чергу енергетичних, які визначають перспективу
сталого розвитку. Такі ситуації виникають здебільшого через
реалізацію низки заходів з економічних, соціально-політичних,
наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, воєнних та
інших причин. Окрім того, подібні ситуації виникають і через помилки
у зазначених сферах. Тому окремим і актуальним питанням, що
пов'язане із запобіганням надзвичайних ситуацій, слід вважати
здатність держави до захисту своїх інтересів у разі застосування
штучно створюваних передумов конфліктних та кризових ситуацій,
зародження, загострення конфлікту та переростання його у кризу (
табл. 13.3).
Така визначеність параметрів, що характеризують тенденції
можливих надзвичайних ситуацій, разом з переліком соціально-
економічних, політичних та інших показників дає можливість
створювати ефективні алгоритми щодо значного зменшення ризику
виникнення негативних явищ і підвищення загальної безпеки як у
державі, так і в окремому її регіоні.

13.5 Надзвичайні ситуації глобального характеру
Поняття «глобальний» (від франц. global – всезагальний) – такий,
що охоплює всю земну кулю. Загального розповсюдження термін набув
у 80-х роках XX ст. Фахівцями розглядається «глобалізація-1» і
«глобалізація-2» .
Глобалізація-1. Першими проявами глобалізації (структуроутво-
рення) було народження колоніальних Іспанської і Португальської