Page 15 - 6537
P. 15

Егд,  атмосфери  Еат,  фітосфери  Ефс,  зоосфери  Езс,  демосфери  Едм  та
           техносфери Етс – алгоритм екологічного аудиту:
                Ер = f (Елс, Егф, Егм, Епд, Егд, Еат, Ефс, Езс, Едм, Етс ),
                де  екологічний  стан  кожного  компоненту  залежить  від  багатьох
           охарактеризованих  вище  чинників.  Екологічний  стан  педосфери  Епд
           залежить  від  природних  (Епрпд)  її  особливостей  і  техногенних  змін
           (Етспд),  що  відбулись  під  впливом  забруднення  важкими  металами
           (Евмпд), пестицидами (Епсвд), радіонуклідами (Ернпд), нафтопродуктами
           (Енфпд),  надлишком  мінеральних  добрив  (Е  мдпд)  та  ін.  забруднювачів.
           Звідси,  екологічний  аудит  педосфери  –  Етспд.  =  f  (Евмпд  ,Епспд  ,Ернпд
           ,Енфпд ,Емдпд.).
                Такі  алгоритми  застосовані  для  усіх  компонентів  довкілля.  Це
           дозволяє побудувати комплексну карту  сучасної екологічної ситуації, яка
           враховує  екологічну  деградацію  та  забруднення  усіх  компонентів,  і
           грунтується  на  ландшафтній  основі.  На  карту  винесені  генералізовані
           контури  найбільш  значимих  і  чітких  еколого-техногеохімічних  аномалій,
           що  характеризують  сучасний  екологічний  стан  ґрунтів,  поверхневих  вод,
           атмосферного  повітря  та  біоти  рослинного  і  тваринного  походження.
           Комплексні  аномалії  визначаються  шляхом  накладання  електронних  карт
           по  кожному  елементу-забруднювачу  одна  на  одну  і  отримання  таким
           шляхом  контурів  забруднення.  Після  цього  аномалії  компонентів
           суміщаються  (на  ландшафтну  основу)  і  визначаються  смуги  забруднення
           довкілля  –  спільні  для  всіх  компонентів,  які  і  виносяться  на  комплексну
           карту сучасної екологічної ситуації території.
                При  співставленні  цих  смуг  з  ландшафтним  районуванням
           встановлюються залежності смуг забруднень різного типу, які в основному
           співпадають  з  ландшафтними  місцевостями,  а  іноді  дві  місцевості
           відповідають  одній  смузі.  Це  залежить  від  набору  хімічних  речовин,  які
           забруднюють  ту  чи  іншу  місцевість.  Тому,  при  еколого-ландшафтному
           районуванні   виділяються   одиниці   –   еколого-ландшафтні   смуги
           забруднення,  що  за  ієрархією  можуть  відповідати  кільком  чи  одній
           місцевості,  або  займати  положення  між  місцевістю  і  урочищем.  Вона
           можуть  характеризуватись  певним  комплексом  ландшафтних  умов,  але
           відповідно трансформовані під впливом техногенного навантаження.
                Критерії оцінки екологічного стану основних компонентів довкілля
           за рівнями їх порушення або забруднення
                   0-30   30-60  60-100    100-    150-200  >200
                   нор    задо-  напруже   150     неза-    пере-
                   маль   віль-  -ний      скла-   дові-    дкри-
                   ний    ний              дний    льний    зовий
                ВАТ    „Івано-Франківськцемент”   –   сприятливий   (сумарний
           коефіцієнт забруднення СПЗ або Zc менше 10); 2) нормальний (від 10 до
           20); 3) задовільний (від 20-30); 4) напружений (більше 30).
   10   11   12   13   14   15   16   17   18   19   20