Page 11 - 6537
P. 11

прийомами:  басейновим  методом,  де  шляхом  інтерполяції  між  окремими
           величинами точок відбору проб в межах басейнів рік проводяться ізомери.
           Другий  –  картування  забруднення  річок  "стрічковий"  або  "лінійний".
           Полягає  у  виділенні  нешироких  смуг  вздовж  річок  і  поділ  їх  на  окремі
           частини  за  показниками  якості  води:  кольору,  каламутності,  вмісту
           фенолів,  важких  металів,  завислих  речовин,  нафтопродуктів  тощо.  У
           круговій  діаграмі,  яка  фіксує  у  відповідному  масштабі  загальний  об'єм
           скидних вод величиною сектору зображають кількість скидних очищених і
           неочищених  вод.  Додаткова  інформація  показується  символічними
           значками.

                3.4  Оцінка  екологічного  стану  (ЕА)  кожного  компонента
           довкілля

                Екологічна  ситуація  –  це  стан,  який  характеризується  поєднанням
           ландшафтних екоумов та екопроблем на певній території, які зберігаються
           незмінними  протягом  певного  часу.  Екоситуацію  можна  аналізувати
           інтегральними  синтетичними  показниками.  Екологічний  стан  –  це
           сучасний  стан,  який  формується  сукупністю  екоумов,  екоситуацій  та
           екопроблем.
                 Труднощі для оцінки екологічних ситуацій полягають, перш за все,
           у  відсутності  нормативних  методів  інтегральної  оцінки  забруднення  як
           окремих  середовищ  (повітря,  ґрунту,  води)  так  і  всієї  системи  в  цілому.
           Державний  контроль  ведеться  тільки  за  обмеженою  кількістю  найбільш
           поширених  забруднювачів.  В  той  же  час,  найбільшу  небезпеку  можуть
           представляти  специфічні  речовини,  за  якими  не  ведеться  систематичного
           контролю. Найбільші труднощі пов’язані з тим, що нормативи, базовані на
           використанні  ГДК,  розроблялися  для  виявлення  лише  двох  станів  норми
           (при  фактичних  концентраціях  нижче  ГДК)  і  забруднення  (вище  ГДК).
           Якщо  ж  вміст  того  чи  іншого  елементу  на  досліджуваній  території
           перевищує  гранично  допустимі  концентрації  (ГДК),  то  цей  елемент  стає
           токсичним, тобто шкідливим для організму людини. Аномальний міст Са
           визначається за формулою: Са = Сі  – Сф – Ск., де Сі – вміст елементу в
           досліджуваному  компоненті ландшафту, Сф – його природний фон, Ск –
           кларк  елементу.  Кларки  елементів  відомі,  а  фон  треба  розрахувати,
           виходячи  із  конкретного  фактичного  матеріалу.  Стеження  за  динамікою
           змін  усіх  компонентів  природно-антропогенних  геосистем  (ПАГС)  –
           повинен забезпечити охоплення усіх ПАГС від глобальних регіональних до
           локальних.  Виділення  ПАГС  проводиться  на  базі  ландшафтного
           районування  території,  тому  що  базою  ПАГС  є  природно-териториальні
           комплекси  (ПТК).  На  обраному  полігоні  площею  S  км2  організовується
           система  моніторингу  із  N  точок  спостережень,  в  яких  періодично
           відбираються проби із різних середовищ довкілля. Екологічна інформація –
   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16