Page 19 - 6537

приймати рішення так, щоб не тільки можна було виконувати
спостереження й аналіз стану навколишнього середовища, а й
забезпечувати органи державного управління оперативною інформацією,
прогнозами й попередженнями про можливі зміни довкілля для підтримки
управлінських рішень і розробки науково обґрунтованих довготермінових
та оперативних екологічних програм, тобто впроваджувати менеджмент
територій. Екологічний аудит має широке прикладне значення для
екологізації виробництва, соціально – економічних відносин. Це
підкреслюється і в концептуальних документах, що визначають державну
екологічну політику, зокрема в Концепції сталого розвитку України.
Безпосередньо в галузі природоохоронної діяльності екологічний аудит
значно посилює державну систему екологічного контролю, робить її більш
ефективною, гнучкою, дієздатною. За допомогою аудиту можна
добровільно зробити те, чого не завжди можна досягти примусово через
систему державного екологічного контролю. Тому в інтересах державних
установ управління екологічною безпекою та державної екологічної
інспекції як на місцях, так і в центрі всіляко сприяти впровадженню і
поширенню екологічного аудиту.

4 ЗМІСТ ЛАБОРАТОРНИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ

4.1 Комп’ютерна система екологічної безпеки держави. Ієрархічні
рівні досліджень. Вибір території або об’єкту еколого-аудиторських
досліджень.
4.2 Визначення та розрахунок фонового вмісту елементів модельної
території. Екологічні чинники забруднення.
4.3 Побудова графіків фону території.
4.4 Визначення кларків концентрації елементів (Ккі) – поширеності
елементу в конкретному компоненті ландшафту.
4.5 Бази даних. Побудова поелементних еколого-техногеохімічних
карт за базою даних модельної території. Компоненти – ґрунтовий покрив,
гідросфера, атмосферне повітря, рослинний та тваринний світ.
4.6 Ґрунтова карта території.
4.7 Визначення коефіцієнта концентрації елемента (Ксі).
4.8 Визначення сумарного показника забруднення (Zcі).
4.9 Визначення забруднення поверхневих вод речовинами різних
класів небезпеки, за блоковими індексами.
4.10 Побудова покомпонентних еколого-техногеохімічних карт
розсіювання. Комплексна (інтегральна) карта території.
4.11 Визначення коефіцієнта екологічної небезпечності хімічного
елемента ландшафта (Кнб).