Page 41 - 6536

Контроль за станом геокомплексів адміністративно-
господарської одиниці доцільно здійснювати за індивідуальною
програмою, яка враховує особливості господарювання, ступінь
модифікації ПТК.
Програма ландшафтного моніторингу складається з кількох
блоків – послідовних етапів моніторингових досліджень. Найбільш
важливим і трудомістким етапом моніторингу, особливо в період
його організації, є етап збирання первинної інформації.
Організацію ландшафтного моніторингу доцільно починати з
виявлення і картографування об’єктивно існуючих природних
територіальних комплексів, проведення їх інвентаризації. Саме
тому обов’язковою умовою ландшафтного моніторингу є
ландшафтний кадастр – основна форма якісного і кількісного
обліку природних комплексів, їх структури, ресурсів, діючих у них
процесів, характеру сучасного господарського використання і
продуктивності.
Всебічний кількісний і якісний облік усієї різноманітності
ПТК певної території є обов’язковою умовою моніторингу. Без
нього не можна виявити як найбільш порушені (деградовані), так і
еталонні (незмінені людиною) ландшафти, оцінити їх стан,
розробити прогноз і рекомендації щодо їх використання.
Основою ландшафтного кадастру є картографування, яке
завершується складанням ландшафтних карт і комплексних
текстових характеристик ПТК. Вони містять детальну інформацію
про генезис, історію розвитку, структуру, природно-географічні
процеси та інші властивості природних одиниць. Кадастр, крім
того, складається з даних про характер господарського
використання ландшафтів. Ці відомості містяться на прикладних
ландшафтно-інвентаризаційних картах, які повинні входити до
складу кадастру.
Кадастровий бланк аналізу ландшафту складається з
наступних розділів: вступ (вказується назва, місцеположення,
площа і межі ландшафту) геологічний фундамент, рельєф, підземні
води, клімат, поверхневі і підземні води, небезпечні природні
явища, грунти, рослинний покрив, тваринний світ, медико-
географічна характеристика, фенологічні явища, структура
ландшафту, вплив людини на ландшафт.
Процес одержання даних, що характеризують стан
ландшафтних комплексів, є одним з найвідповідальніших етапів
моніторингу. Він передбачає проведення польових експедиційних,
напівстаціонарних і стаціонарних ландшафтно-моніторингових
досліджень, а також всебічне використання даних державних служб
контролю природного середовища (суб’єктів державного
моніторингу довкілля).

40