Page 28 - 6536

Концепція включає кілька видів моніторингу [Медведєв,
Лактіонова, 2003].
Фоновий (еталонний) – вихідна оцінка, умовно прийнята за
нульову позначку, стосовно якої порівнюються одержані дані у
рамках поточних спостережень. Через те, що для грунту, який
тривалий час використовується у виробництві, одержати такого
роду оцінку практично не можливо, за нульову беруть
характеристики грунтів на цілині, заповідній ділянці, у лісі. За
неможливості одержати зазначену оцінку через відсутність об'єкта
(наприклад, суцільну розораність) до фонового можна віднести
початковий цикл спостережень, що умовно вважають нульовою
оцінкою. Наприклад, усі порівняння в агрохімічному обстеженні (їх
було в Україні 7 турів через кожні 5 років) здійснюють стосовно
першого туру.
Як фонові можуть також використовуватися модальні (що
найчастіше трапляються) фізичні, хімічні, біологічні
характеристики, а також середній вміст елементів у
грунтоутворюючій породі (кларки). Такі оцінки можуть виявитися
достатніми для висновку про просторово-часову диференціацію
грунту або свідчити про акумулятивні тенденції при
антропогенному забрудненні грунтового покриву.
Еталонами можуть виступати оптимальні параметри грунтів,
при створенні яких у кореневмісному шарі культурні рослини
здатні максимальною мірою реалізувати свій потенціал.
Виробничий (базовий, поточний) – власне моніторинг як
систематичні спостереження за грунтом у просторі і часі. Кінцевий
результат моніторингу –картографо-аналітична автоматизована
інформаційна система, прогноз змін грунтів і обгрунтування заходів
з їх охорони.
Кризовий – моніторинг грунтів, у яких істотно порушені
екологічні і продуктивні функції і які перейшли на деградаційний
шлях розвитку. Кризовий моніторинг – це оперативний контроль
забруднених, засолених, еродованих та інших деградованих грунтів,
що перебувають у катастрофічному стані.
Спеціальний –це система спостережень над одним або
кількома процесами у грунті. До спеціального відносяться
меліоративний моніторинг – спостереження за окремими
меліоративними властивостями грунтів; радіаційний моніторинг –
спостереження за поводженням радіонуклідів у системі „грунт –
рослина – тваринницька продукція”; урбомоніторинг –
спостереження за штучними грунтоподібними субстратами і
„закритими” грунтами у населених пунктах; моніторинг грунтів під
багаторічними насадженнями (у садах, виноградниках);
моніторинг рекультивованих земель, земель особливого

27