Page 25 - 6536
P. 25

Тема 6. МОНІТОРИНГ ЛІСІВ

                                  Антропогенне  і  техногенне  навантаження  на  навколишнє
                            середовище  особливо  відчутно  проявляється  на  функціонуванні
                            лісів.  Зменшується  біорізноманіття,  спрощується  породний  склад,
                            вертикальна  і  горизонтальна  структура  деревостанів,  знижується
                            стійкість  і  продуктивність  лісових  екосистем,  погіршується
                            санітарний  стан  лісів.  В  сукупності  це  обумовлює  зниження
                            захисних і середовищетвірних функцій лісів, що веде до відчутного,
                            а  у  перспективі  і  критичного,  ускладнення  екологічної  ситуації,
                            особливо  у  гірських  екосистемах  –  виникнення  паводків,  зсувів,
                            селевих  потоків,  ерозії  грунтів,  вітровалів,  зниження  водності  рік
                            (обміління).
                                  Моніторинг  лісів  ведеться  Держкомлісгоспом  України  з
                            метою  вивчення  взаємозалежності  між  антропогенним  впливом  і
                            станом лісів, прогнозування динамічних змін у лісових екосистемах
                            в  умовах  техногенезу  та  розробки  стратегії  і  планів  дій  щодо
                            збереження екологічних функцій лісів і сталого лісокористування.
                                  Основною методикою проведення моніторингу є європейська
                            програма “ISP-Forest”.
                                  Перший рівень моніторингу базується на спостереженнях на
                            основних  ППС,  розміщених  у  растровій  сітці  1616 км.  Для
                            організації  локального  моніторингу  лісів  навколо  промислових
                            об’єктів, які забруднюють атмосферне повітря створюється мережа
                            ППС  у  растровій  сітці  44 км.  На  ППС  вивчаються  таксаційні
                            показники    деревостанів,   дехромація   і   дефоліація   дерев.
                            Спостереження проводяться у серпні – вересні щорічно, або через
                            2-3 роки.
                                  Другий  рівень  моніторингу  передбачає  закладання  у  лісах
                            постійних  пробних  площ  (ППП)  площею  0,5-1 га  (не  менше  200
                            дерев)  у  відповідності  з  ОСТ  5669-83,  а  також  відбір  зразків  для
                            проведення  хімічних  аналізів  із  наступних  компонентів  лісових
                            екосистем  –  атмосферні  опади,  поверхневі  і  підземні  води,  листя,
                            мохи,  лишайники,  кора,  деревина,  трав’яне  вкриття,  підстилка,
                            грунт.
                                  Залежно від мінливості показників періодичність їх вивчення
                            різна:
                                    перша  група  показників  (динамічні  показники)  –  не
                            менше  3  раз  на  місяць:  хімічний  склад  повітря  і  атмосферних
                            опадів, кислотність опадів;
                                    друга  група  показників  (показники  стійких  змін) –
                            періодичність  1-2  роки:  маса  опаду  і  підстилки,  видовий  склад  і
                            маса  мохів  та  лишайників  на  деревах;  інтенсивність  дехромації  і


                                                           24
   20   21   22   23   24   25   26   27   28   29   30