Page 32 - 6536

 оцінка впливу забруднюючих речовин у поверхневих
водах на стан водних організмів та придатність поверхневих вод
для різного цільового використання (рибогосподарських,
господарсько-питних, соціально-побутових);
 визначення стратегій охорони поверхневих вод від
вичерпання і забруднення, невиснажливого використання водних
ресурсів.
До об’єктів моніторингу вод належать:
 поверхневі води:
 водотоки (річки, струмки);
 природні водойми (озера);
 штучні водойми (водосховища, ставки);
 канали та інші водні об’єкти;
 підземні води та джерела;
 джерела забруднення вод;
 надходження шкідливих речовин з донних відкладів
(вторинне забруднення).

Результати моніторингу вод:
 первинна інформація (дані спостережень), яку одержують
суб’єкти моніторингу вод;
 узагальнені дані, що стосуються певного проміжку часу
або певної території;
 індекси і комплексні показники, одержані внаслідок
узагальнення за параметрами;
 оцінки стану вод;
 прогнози стану вод і його змін;
 рекомендації, необхідні для прийняття управлінських
рішень.
Для здійснення моніторингу вод суб’єктами моніторингу
розробляються програми моніторингу вод, в яких визначаються
мережі пунктів спостереження, показники і режими спостережень
для водних об’єктів та джерел забруднення вод, регламенти
передавання, оброблення та використання інформації.

Моніторинг вод поділяється на:
 фоновий моніторинг, що здійснюється на водних об’єктах
у місцях мінімального антропогенного навантаження (як правило на
заповідних територіях);
 загальний моніторинг, що складається з моніторингу на
державній мережі пунктів спостережень, моніторингу
антропогенного впливу на водні об’єкти, моніторингу водних

31