Page 12 - 6536

 Міністерство охорони здоров’я України
 Міністерство аграрної політики України
 Державний комітет земельних ресурсів України
 Державний комітет України по водному господарству
 Державний комітет лісового господарства України
 Державний комітет по геології і використанню надр
Організаційна інтеграція суб’єктів системи моніторингу
здійснюється Міністерством охорони навколишнього природного
середовища України та його територіальними органами на місцях.
Система моніторингу довкілля повинна базуватись на
існуючій структурі суб’єктів моніторингу на основі єдиного
нормативного, організаційного, методологічного і метрологічного
забезпечення, об’єднання складових частин та уніфікованих
компонентів цієї системи. Для організаційної інтеграції суб’єктів
системи моніторингу необхідно створити регіональні центри
управління природними ресурсами і моніторингу.
Стандартний моніторинг в Україні має 3 етапи:
1. Ретроспективний моніторинг – вивчення та аналіз
екологічного стану компонентів навколишнього середовища
протягом минулих років та десятиліть. Такі дані необхідні для
вивчення динаміки змін в природних компонентах та
прогнозування їх змін в досліджуваному об'єкті.
2. Інвентаризаційний моніторинг (статична модель
моніторингу) – грунтується на разовому вивченні об'єкта
досліджень за відповідною методикою на момент організації
екології моніторингу. Інформація як в фактографічному, так і в
картографічному вигляді вміщує опис об'єкта досліджень з
природними та техногенними умовами його розвитку. Також
проводять разові заміри екологічного стану геосфери (чи певного
об'єкта дослідження) і основних інгредієнтів – забруднювачів. Вся
зібрана інформація концентрується в базах (банках) екологічної
інформації. Це база для проведення екологічного моніторингу
(постійних чи режимних спостережень).
3. Динамічний моніторинг, при якому компоненти
навколишнього середовища та забруднення їх техногенними
джерелами відображають динаміку змін під впливом антропогенної
діяльності. Кожний компонент навколишнього середовища повинен
мати максимальну характеристику в просторі і в часі, яка
здійснюється за допомогою відбору проб. Наступний етап – аналіз
проб на природні компоненти і забруднювачі (важкі метали,
пестициди, радіонукліди), розрахунки забруднення по відношенню
до ГДК і природного фону рівня забруднення. Результатом цього
аналізу є побудова екологічних карт, які повинні відображати

11