Page 15 - 6536

Тема 3. ПІДСИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ

Підсистеми виділяються у структурі локальних, регіональних
і глобальних систем екомоніторингу і є орієнтовними по складових
середовища і джерелах їх забруднення.
Реалізація функцій екологічного моніторингу має
комплексний характер, і тому, в його базах (банках) даних
здійснюється інтеграція одновидових даних, які надходять від
відомчих сіток спостережень в центри екологічного моніторингу.
Відповідні бази даних є основою функціонування наступних
підсистем моніторингу:
– атмосферою повітря (атмосфери);
– поверхневих вод;
– підземних вод;
– морських вод;
– грунтового покриву (педосфери);
– геологічного середовища (літосфери);
– біоти – флори і фауни (фітосфери і зоосфери);
– здоров'я населення (демосфери);
– техногенних об'єктів (техносфери);
– радіаційної ситуації.

Підсистеми моніторингу атмосфери, гідросфери,
педосфери і літосфери.
Атмосфера з екологічних позицій має декілька аспектів:
кліматична зональність і її вплив на природні умови і здоров'я
населення, мікрокліматичні особливості території залежно від
рельєфу і віддалі від морського побережжя, забруднення атмосфери
трансграничними переносами, стаціонарними і пересувними
джерелами забруднення, хімізм забруднення, його динаміка
залежно від природних та антропогенних факторів. Забруднення
повітря контролюється на сумарний викид забруднювачів, їх
концентрацію в повітрі досліджуваної території, за результатом
впливу на людину, рослинний, тваринний світ, споруди, будинки,
тощо.
Кількісний і якісний аналіз викидів включає характеристики
їх джерел, а інформація, що одержується від реалізації моніторингу,
використовується для регулювання рівня викидів, надійності
роботи очисних споруд, а також стратегії зниження забруднення
атмосферного повітря.
Підсистема моніторингу поверхневих вод формується за
басейновим принципом, сюди входять вже існуючі пункти
спостережень на об'єктовому, регіональному, басейновому рівнях,
так і новостворені, в тому числі й автоматизовані пункти.

14