Page 9 - 6536
P. 9
результатами довготривалих спостережень (дані спостережень за
кліматичними параметрами на метеостанціях, гідрологічних постах
на річках, матеріали періодичних обстежень грунтів і
лісовпорядкування, результати вивчення здоров’я населення та
інші), а також за результатами аналізу хімічного складу донних
відкладів, кілець деревини, лишайників. Важлива роль при
організації і проведені моніторингу належить заповідним об’єктам
на території яких повинен здійснюватися „фоновий” моніторинг,
який є базовою основою при оцінці напрямків та глибини змін
природних компонентів в умовах техногенезу.
При оцінці тенденцій змін, які відбувались і відбуваються у
природних екосистемах необхідно встановити наявність ризиків
(загрозливості) їх стану, виявити фактори, що обумовлюють
погіршення стану, визначити заходи і обгрунтувати управлінські
рішення, спрямовані на усунення загрози і нормалізування
положення або на використання природних ресурсів при якому не
погіршується екологічна ситуація.
Важливою умовою при прийнятті рішень є врахування
принципу природності, згідно з яким технічні (“жорсткі”) системи
управління природою (природно-ресурсним потенціалом) з часом
вимагають все більших затрат, аж до нераціональності
(недоцільності) їх, і тому „м’які” форми управління, побудовані на
основі ходу природних процесів завжди ефективніші.
Встановлення ступеня антропогенних змін компонентів
природного середовища та обгрунтування шляхів поліпшення
екологічної ситуації неможливе без розгляду в системі моніторингу
природно-територіальних комплексів (ландшафтів), оскільки
надходження, перерозподіл і міграція (вертикальна, горизонтальна)
речовин (у т.ч. і забруднюючих) та енергії, зміни структури і
функцій відбуваються у природних тілах (об’єктах природи)
ландшафтів. Саме ландшафти є середовищем проживання і
господарювання, від їх стійкості і функціонування залежить безпека
життєдіяльності людини.
Вирішити це питання можна лише шляхом створення системи
ландшафтного і ландшафтно-геохімічного моніторингу, та
забезпечення на основі результатів моніторингу оптимізації
ландшафтів (геосистем).
Спільною особливістю різних видів втручання людини у
структурно-функціональні особливості як природних екосистем, так
і геосистем, у тому числі і при їх оптимізації, є необхідність
відповіді на питання: що робити, з якою метою і як робити? У всіх
випадках необхідне постійне стеження за кожним етапом втручання
людини у природні процеси, оцінка ефекту втручання і коригування
одержаного впливу. Тобто оптимізація ландшафту як засіб
8