Page 8 - 6533

компонентами ландшафту, моделюванню природних явищ і
процесів, техніці формування геоінформаційних систем (ГІС). Це
праці З. Наве, А. Лібермана (Ландшафтна екологія. Теорія і
моделювання, 1984), Р. Формана і М. Гордона (Ландшафтна
екологія, 1986).
З 1967 року інститут експпериментальної екології та
біологіїї Словацької академії наук кожні три роки організовує
міжнародні наукові симпозіуми на яких обговорюються теоретичні
проблеми “біології і екології ландшафту”. На 5 симпозіумі в 1974
році виникла ідея створення Міжнародної асоціації ландшафтної
екології (IALE), а в 1981 році в Нідерландах відбувся І конгрес цієї
асоціації, а в 1984 році в Данії проходив міжнародний сипозіум
IALE.
З 1987 року видається журнал “Ландшафтна екологія”, а
також “Бюлетень IALE”. З 1991 року проводиться міжнародна
конференція, перша з яких відбулась в Данії.
У 80-ті роки ХХ століття ідеї ландшафної екології знаходять
підтримку у науковців України о окремих наукових публікаціях
(П.Г. Шищенко “Ландшафтно-экологические принципы
проектирования природно-технических мелиоративных систем,
1985”) та збірниках наукових публікацій (Геоэкологические
подходы к проектированию природно-технических систем, 1985). В
1993 році у монографічному дослідженні М.Д. Гродзинського та
П.Г. Шищенка “Ландшафтно-екологічний аналіз у меліоративному
природокористуванні” викладено суть, принципи та методи
ландшафтно-екологічних досліджень проблем меліоративного
природокористування. В 1995 році М.Д. Гродзинським
опублікована монографія “Стійкість геосистем до антропогенних
навантажень”, в якій розкриті основні механізми забезпечення
стійкості геосистем, розглянуті питання оцінювання та аналізу
стійкості геосистем України для вирішення важливих ландшафтно-
екологічних проблем.
В 1995 році В.М. Гуцуляк опублікував навчальний посібник
“Ландшафтно-геохімічна екологія”, в якому розкрито суть,
принципи та методи ландшафтно-геохімічного підходу в
ландшафтно-екологічних дослідженнях.

8