Page 12 - 6533

2. хоміністичної науки, предметом якої є ландшафтні
територіальні цілісні системи, а основним науковим підходом до їх
вивчення є синтез;
3. прикладної науки, яка застосовує науковий потенціал для
дослідження реального антропогенізованого ландшафту.
Ландшафтна екологія (геоекологія) на думку
М. Гродзинського (1993) є пограничною наукою між географією і
екологією, яка використовує їх теоретичні концепції та методи при
дослідженні територіальних природних систем локального та
регіонального рівнів.
Р. Форман і М. Гордон вважають, що дослідження
ландшафтної екології зосереджені на:
- антропогенному ландшафті;
- просторовій гетерогенічності;
- потоках між елементами ландшафту;
- діяльністю людини, яка виступає головним чинником
зміни ландшафту.
Ландшафтна екологія – погранична між ландшафознавтсвом
та екологією наука. Однак ландшафтна екологія є складовою
частиною сучасною загальної або великої екології.
Вона знаходить своє місце в загальній екології при поділі за
розмірами об’єкту дослідження (ландшафтні зони). Досліджує
геосистеми локального та регіонального рівнів на предмет
оптимальної територіально-функціональної організації ландшафту.
Ландшафтна екологія має чітко спрямоване прикладне значення
(оцінка стійкості геосистем, прогнозування динаміки, розвитку
нормування антропогенного навантаження на геогесистеми, тощо).
За своєю структурою ландшафтну екологія можна
поділити на такі блоки, частини:
- теоретична ландшафтна екологія;
- прикладна ландшафтна екологія.
За особливостями аналізу геосистем виділяють:
- процесну (вивчає процеси енерго-, волого- і речовинообігу,
продукційні процеси).
- хорологічну ландшафтну екологію – за особливостями
територіальної розмірності геосистем

12