Page 37 - 6533

ландшафтно-геохімічних бар’єрах інтенсивно накопичуються
елементи, рухливість яких при, досягненні бар’єру суттєво
знижується або стає зовсім неможливою, тобто в сусідній шар
грунту ці елементи не переходять зовсім або ж мігрують із значно
меншою інтенсивністю. Таким чином, крім фізичних характеристик
грунту при виділенні геогоризонтів слід зважати і на ландшафтно-
геохімічні бар'єри. Це важливі межі вертикального профілю
геосистеми, що розділяють його на шари з досить різними умовами
міграції, акумуляції та взаємодії хімічних речовин. .
Кожний геогоризонт стисло описується в індексній формі і
його можна віднести до певного класу, типу, роду, виду. Ці
таксономічні одиниці виділяються за домінуючим ( або
домінуючими) у даному геогоризонті класом, типом, родом, видом

геомас (наприклад: клас — аерофітогоризонт, тип –нанотермальний
транспортно-скелетний і т, д.). За характерним набором типів
геогоризонтів класифікуються і вертикальні просторово-об’ємні
структури геосистем. Основними їх характеристиками вважає клас геомас,
який визначає головні особливості геосистеми, — потужність (відстань
від нижньої до верхньої межі елементарної геосистеми), складність
(число геогоризонтів у геосистемі), напруженість (число геогоризонтів
на1 м вертикального-профілю).
На відміну від ярусів рослинності, генетичних горизонтів
грунту, літолого-стратиграфічних шарів, геогоризонти змінюються
протягом року. Мінлива не тільки їх потужність, а й кількість (так у
зимку щезають геогоризонти, основний об'єм яких-займає фітомаса
листя). Таким чином, тип вертикальної структури-змінюється
протягом року, причому можна визначити і дати зміни цих типів (як
для конкретного року, так і середньобагаторічні). На цій підставі
грунтується ефективний підхід до комплексного аналізу річної
динаміки геосистем і виділення станів цієї динаміки.

Запитання для самоперевірки
1 Дати визначення топічної структури
2 Які є типи вертикальних структур?
3 Скільки є згальних підходів структуризації геосистеми?
4 Елементи вертикальних структур

37