Page 41 - 6533
P. 41

У  змінених  ландшафтах  хоча  й  спостерігається  антропогенна
                            перебудова рослинності, але вона не виходить за рамки одного типу
                            (дубовий  ліс  —  березовий  ліс;  ковиловий  степ  —  полиново-
                            типчаковий  степ).  Якщо  ж  у  результаті  діяльності  людини  в
                            ландшафтному комплексі міняється один тип рослинності на іншій,
                            є    підстави   говорити    про    виникнення     антропогенного
                            неоландшафтного  комплексу.  Приклади  їх:  полезахисні  лісові
                            смуги в Кам'яному степу, низинне болото на місці вирубаної тайги.
                                За цілеспрямованістю виникнення розрізняють:
                                1.  Прямі   антропогенні   ландшафти     —    запрограмовані
                            комплекси, що виникають внаслідок цілеспрямованої господарської
                            діяльності  (ставок  у  балці,  велике  водосховище  в  долині  річки,
                            полезахисні лісові смуги та ін.).
                                2.  Супутні антропогенні комплекси, безпосередньо не створені
                            людиною.  Вони  —  результат  природних  процесів,  активізованих
                            або викликаних до життя господарською діяльністю людини: яр на
                            місці  борозни  або  дорожнього  кювету,  солончак  на  околиці
                            зрошуваного  поля,  болото  в  зоні  підтоплення  водосховища,  різні
                            форми  антропогенного  карсту  в  районах  підземного  видобування
                            вапняку, солі, вугілля. Дуже часто супутні антропогенні комплекси
                            є панівними в структурі сучасних ландшафтів.
                                   Створення  антропогенних  комплексів  завжди  означає
                            втручання  в  сталі  взаємозв'язки  природних  ландшафтів.  Це
                            призводить до того, що в низці випадків відбувається "відчуження"
                            антропогенних  комплексів  і  —  якщо  вони  повністю  надані  самим
                            собі  —  їхнє  руйнування.  Руйнування  різних  антропогенних
                            комплексів  здійснюється  з  неоднаковою  інтенсивністю.  Звідси
                            виникає  різна  тривалість  існування  антропогенних  комплексів  —
                            від одного і кількох років до багатьох століть.
                                Тривалість існування — важлива межа не тільки антропогенних,
                            а  й  природних  ландшафтів.  Природні  ландшафти  хоча  й
                            перебувають у безперервному розвитку, маючи свій вік існування,
                            але  зміни  в  них  протікають  зазвичай  поступово,  еволюційним
                            способом.  Більшість  з  них  належить  до  категорії  довговічних.
                            Навпаки, тривалість існування багатьох антропогенних ландшафтів
                            невелика,  і  людина  змушена  підтримувати  їх  за  допомогою
                            спеціальних заходів.


                                                           41
   36   37   38   39   40   41   42   43   44   45   46