Page 34 - 6533

Близький підхід до структуризації елементарної геосистеми,
обгрунтований Н.Л. Беручашвілі (1980), пов'язаний з виділенням
геомас. Під ними розуміють якісно своєрідні тіла геосистеми, які
мають певну масу, специфічне функціональне призначення, а також
швидкість змін у часі та (або) переміщення в просторі. Як геомаси
виділяються аеромаси, гідромаси, педомаси, літомаси, фітомаси,
зоомаси, мортмаси (мертва органічна речовина). Від
геокомпонентів вони відрізняються більшою речовинною
однорідністю. Наприклад, під педомасою розуміють не грунт, а
тільки ґрунтовий дрібнозем з гумусом, тобто органомінеральну
суміш, до якої не входять волога грунту, його скелетна частина,
порові гази, корені рослин, тваринне населення. До аеромаси
відносять сухе повітря— суміш газів без водяної пари та аерозолів.
Аеромаси містяться не тільки, в атмосфері, а пронизують усі
геокомпоненти. Аналогічно й гідромаси, зосереджені не лише в
поверхневих та ґрунтових водах, а і в інших геокомпонентах.
Мортмаса взагалі не має аналогів серед геокомпонентів і являє
собою сукупність накопичених відмерлих решток рослин, тварин, їх
екскрементів, мікроорганізмів тощо.
При речовинно-фазовій структуризації геосистеми геомаси
слід, розглядати як окремі компоненти її вертикальної будови,
оскільки деякі їх частини можуть значно відрізнятися за фізичними,
хімічними та іншими показниками. Наприклад, фітомаса
представлена такими досить характерними частинами, як зелене
листя рослин, корені, транспортно-скелетні органи (стовбури та
гілки):, генеративні органи, лишайники, мохи, мікроорганізми
тощо. Гідромаса також складається з різних мас, що відрізняються
насамперед середовищем, де вони розміщені (в атмосфері, грунті,
грунтових водах тощо). Тому при детальному аналізі геосистем
геомаси поділяються на елементи залежно від агрегатного складу,
функціонального призначення, хімічного складу, положення у
вертикальному профілі геосистеми, щільності, метричних та інших
особливостей. Ступінь детальності поділу геомас на елементи
визначається конкретним завданням ландшафтно-екологічного
аналізу.
Крім поділу геомас на елементи, Н. Л. Беручашвілі вважає
за важливе також і їх класифікацію. За розробленою ним

34