Page 21 - 6533

2 12
10 -10 с (Боков В. О., 1983). Причому між просторовими та часовим
масштабами ландшафтно-екологічного аналізу є певні відповідності.
С т і й к і с т ь у геосистеми проявляється в багатьох формах і
дає їй змогу протистояти зовнішнім впливам, зокрема антропогенним,
зберігати при взаємодії із зовнішнім середовищем свою цілісність та
інші риси. Нестійкі в даних умовах геосистеми змінюються на більш
стійкі тини, тому стійкість геосистеми значною мірою зумовлена
генетико-еволюційно. У процесі еволюції шляхом пристосування
геокомпонентів та контактуючих геосистем одна до одної
формуються їх стійкі ландшафтно-екологічні взаємовідносини й
структури. В умовах інтенсивного втручання людської діяльності в
природу ця рівновага часто порушується. Розвиток деградаційних
процесів у геосистемах (вимирання видів, ерозія та засолення
грунтів, забруднення тощо) є не чим іншим, як результатом втрати
ними стійкості до антропогенних навантажень. Тому оцінка
стійкості геосистеми до зовнішніх факторів є однією - з
найважливіших прикладних проблем ландшафтної екології.
Стохастичність Стохастичними називаються системи,
залежність між характеристиками яких та їхні зв'язки із зовнішнім
середовищем не жорстко детерміновані (функціональні), а стати-
стичні, ймовірнісні. Причин цього багато; одна з них полягає у
опосередкованості взаємодій між елементами геосистем: елемент А
діє на В, В — на С і т. д. Такі ланцюги зв'язків у геосистемі можуть
бути дуже довгими. А чим довший ланцюг, тим менш тісними,
менш однозначними стають зв'язки між кінцевими елементами. На
геосистему діє багато зовнішніх факторів суто стохастичної,
ймовірнісної природи (наприклад, випадання "опадів), що зумовлює
ймовірнісний характер її динаміки та еволюції.
Стохастичність геосистем проявляється у статистичному
(корелятивному) характері зв'язків між її окремими ознаками
(наприклад, між продуктивністю та гумусністю, сумою опадів
тощо), відсутності жорсткої прив'язаності одного типу
геокомпоненту до іншого (певного виду рослинного угруповання до
лише одного певного виду грунту), незбігові природних меж різних
геокомпонентів, неоднозначності змін геосистем за певних
антропогенних навантажень, імовірнісний характер динаміки, в
тому числі прогнозної тощо. Усе це береться до уваги при

21