Page 23 - 6533

Фація
Природна фація - найменший ПТК. Фація характеризується
однорідною літологією поверхневих порід, однорідним характером
рельєфу і зволоження, одним мікрокліматом, і одним біоценозом.
Фації - це “атоми ландшафту” (тобто найменші його складові
частини).
Зазвичай фація займає дуже невелику площу і приурочена
до однієї форми мікрорельєфу.
Здебільшого для фації характерний один біоценоз.
При класифікації фацій визначальним значенням у
формуванні фації була виділена її універсальна ознака — місце
розташування.
Оскільки відмінності між фаціями обумовлені їх
місцерозташуванням то виділяють наступні основні типи фацій:
Елювіальні фації розташовані на плакорах (плакор —
вирівняна вододільна територія), вододільних поверхнях із
0
слабкими ухилами (1...2 ) без істотного змивання грунту,
атмосферним типом зволоження і глибоким заляганням ґрунтових
вод.
Акумулятивно-елювіальні фації — безстічні або
напівбезстічні вододільні западини з утрудненим стоком, замкнуті
западини з додатковим водним живленням за рахунок акумуляції
атмосферних натічно-поверхневих вод.
Транселювіальні фації розташовані на верхніх відносно
0
крутих (не менше 2...3 ) частинах схилів. Ця група фацій
відрізняється умовами рельєфу, специфічним водним режимом
(живлення здійснюється атмосферними опадами і поверхневим
стоком).
Віднесення елементів відбувається тут не тільки з
просочуванням вод при вертикальному водообміні, але й по схилу з
поверхневими і ґрунтовими водами, циркуляцією вод, осипаннм і
сповзанням грунтів і порід.
Делювіальні розташовані в нижніх частинах схилів і
підніжжя. Тут відбувається не лише винесення, але і часткова
акумуляція рідинного і твердого стоку (делювію). Перезволоження
можна спостерігати за рахунок поверхневих вод, що стікають
зверху.

23