Page 20 - 6533
P. 20

Елементи останнього типу складають зовнішнє середовище геосистеми,
                            а зв'язки, які йдуть від них до системи, називають вхідними, входами,
                            зовнішніми  сигналами.  Крім  вхідних,  є  й  вихідні  зовнішні  зв'язки
                            системи  (синоніми  —  виходи,  відгув).  Системи,  які    мають  лише
                            вхідні  зовнішні  зв'язки  і  практично  не  мають  вихідних,  називають
                            напівзакритими.  Закритими  вважаються  системи,  у  яких  немає
                            зовнішніх зв'язків, тобто які не залежать віл зовнішнього середовища.
                            Щодо геосистем останнього сказати не можна, бо такі вхідні потоки, як
                            надходження сонячної радіації, атмосферні опади тощо — неодмінна
                            умова  їх  існування.  Проте  як  напівзакриті  можна  розглядати  деякі
                            типи  геосистем,  наприклад,  акумулятивного  геохімічного  режиму.
                            Горизонтальними  потоками  води,  вітру,  речовини,  біотичними
                            міграціями одні геосистеми пов'язані з іншими. Геосистеми відкриті і до
                            антропогенних навантажень.
                                   Ступінь зв'язку геосистем із зовнішнім середовищем настільки
                            тісна,  що  є  поважні  підстави  вважати  їх  характерною  рисою  слабку
                            виділеність із зовнішнього середовища. З цією особливістю пов'язана
                            зокрема  складність  визначення вертикальних  та горизонтальних  меж
                            геосистеми.
                                   Д и н а м і ч н і с т ь .   Динамічними  називаються  системи,
                            значення характеристик яких змінюються в часі. У різні проміжки часу
                            геосистема може перебувати у неоднакових станах, тому її повний опис
                            передбачає  вияв  цих  станів  та  послідовності  їх  змін.  Таким  чином,
                            геосистеми  виділяються  не  тільки  в  просторі,  але  й  у  часі.  Якщо  з
                            просторово-територіальної  точки  зору  геосистема  вичленовується  як
                            деякий територіально локалізований об'єм, то з часової — як певний
                            інтервал  часу,  протягом  якого  геосистема  виявляє  свої  основні
                            особливості.
                                   Важливою  особливістю  динаміки  геосистем  є  те,  що  різні  її
                            характеристики змінюються в часі з різною частотою. Метеорологічні
                            показники  дуже  мінливі,  тоді  як  властивості  геологічної  основи
                            геосистеми змінюються дуже повільно. Тому, як і у випадку просторового
                            аналізу  геосистеми,  запропоновано  виділяти  різні  класи  часових
                            розмірностей геосистеми. Прийнято розрізняти добову, сезонну (річну)
                            та багаторічну динаміку (Сочава В. Б., 1978).
                                   Ландшафтна екологія досліджує зміни геосистем в інтервалі
                            від кількох хвилин до кількох - десятки тисяч років, тобто у діапазоні


                                                           20
   15   16   17   18   19   20   21   22   23   24   25