Page 16 - 6533

Тому цю її властивість доцільно називати територіальністю-
просторовістю.
До геосистем належать, природні-системи лише певного
просторового інтервалу. Лінійні розміри геосистем найменших рангів
— декілька метрів, а географічної оболонки, якщо її вважати за
7 8 3 4
геосистему, — 10 —І0 м по горизонталі та— 10 —10 м по вертикалі.
Таким чином, аналіз геосистем виконується в просторовому інтервалі
8
від 10° до 10 м.
Розмір геосистеми визначає особливості факторів її формуван-
ня та динаміки, багато інших особливостей, а також методи дослідження.
На цій підставі розробляється концепція просторової розмірності
геосистеми (Наазе, 1973). Згідно з нею, різні ранги геосистем можна
узагальнити до значно меншого числа класів розмірностей. Щодо числа
цих класів єдиної думки у ландшафтних екологів та ландшафтознавців
немає. Ми схиляємося до виділення 6-ти класів (рівнів) просторового
геосистемного аналізу:
1
2
1) субтопічний (просторовий масштаб 10°—-10 м ; 2) топічний
2 4 2 4 7 2 7 12 2
<10 —10 м ); 3) хоричний (10 —10 м ); 4) регіональний (10 — 10 м );
2
14
10
14
16 2
5) субглобальний (10 – 10 м ; 6) глобальний (10 — 10 м ).
Поліструткурність. Під структурою системи здебільшого
розуміють характер поєднання її елементів певного типу відношеннями.
Оскільки в тій самій системі можуть мати місце відношення різних
типів, то й поєднання ними елементів також буде неоднаковим, тобто
в одній системі може бути кілька різних структур. Такі системи
називаються поліструктурними. Ними, наприклад, є суспільні системи
(у них, виділяють статево-вікову, професійну, етнічну та інші
структури, які не збігаються). Ці від ношення визначають спосіб поділу
системи на її елементи (декомпозицію системи), їх склад та поєднання у
підсистеми.
Визначення типу відношень, які вважаються
структуроформуючими, тобто відносно яких виділяється структура
геосистеми, залежить від аспекту аналізу останньої. Найбільш
загальними аспектами аналізу геосистем є:
1) вертикальний (синонім — топічний), де елементами
виступають рівні фізичні тіла геокомпонентів; а відношеннями —
вертикальні потоки різних речовин та енергії, генетико-еволюційні та
ін.;

16