Page 58 - 6532
P. 58

можна судити про екологічний стан підпорядкованих ним басейнів.
                            Басейни  3  та  4-то  порядків  якісно  відрізняються  між  собою.
                            Визначальними факторами формування басейнів 1—3-го пороків є
                            місцеві  (хоричні)  особливості  ландшафту,  а  стік  та  структура
                            басейнів  4-го  і  вищих  порядків  залежать  від  тектонічних  та
                            мікрокліматичних факторів регіонального порядку.
                                   Крім поділу басейну на його частини за критерієм порядку,
                            в  будь-якому  басейні  можна  виділити  три  підсистеми  –  долину,
                            схилову  та  вододільну.  Першу  складають  днища  (для  неруслових
                            водотоків),  русло,  заплава  та  тераси  (для  руслових);  другу  -
                            прирічкові  схили;  у  третій  виділяють  центральну  зону  (за
                            Р. Хортоном – «пояс відсутності ерозії») та бокову зону межиріч.
                                   Заплавні геосистеми відзначаються багатьма специфічними
                            рисами.  Ф.М.  Мільков  (1981),  наприклад,  вказує  на  висотну
                            диференціацію  (низька,  середня,  висока  заплави);  поперечну
                            зональність (прируслова, центральна, притерасова частини); часову
                            контрастність  (різкі  зміни  водного,  ландшафтно-геохімічного  та
                            інших  режимів);  значну  біологічну  продуктивність;  активність
                            формо- та видоутворення рослин і тварин.
                                   Надзаплавні  тераси  в  басейновій  ЛТС  відіграють  роль
                            своєрідного  гальма  (бар'єру)  у  масоенергообміні  між  вододільною
                            та  долинною  підсистемами.  Інтенсивні  горизонтальні  потоки  на
                            схилах  терас  при  виході  на  площадку  тераси  різко  гальмуються  і
                            вздовж  тилового  шва  тераси  активно  акумулюється  матеріал,
                            виклинюються  грунтові  води  тощо.  До  русла  цей  матеріал  не
                            доходить. У свою чергу, і потоки, спрямовані з долини до вододілу
                            (міграції багатьох видів рослин та тварин, вітропотоки), можуть не
                            виходити  з  тераси,  блокуючись  її  схилом.  Через  нестабільність
                            тераси може порушуватися стійкість басейнової ЛТС в цілому.
                                   Схилова  підсистема  відіграє  в  басейновій  ЛТС  не  меншу
                            роль ніж її ядро — водотік. Від набору та інтенсивності схилових
                            процесів  залежать  багато  параметрів  стоку  (об'єм,  мутність,
                            хімічний  склад  річкових  вод,  їх  забрудненість  тощо).  Важливе
                            біоекологічне  значення  схилів  річкових  долин.  Внаслідок
                            контрастності  едафічних  умов  геотопів  схилів  та  їх  меншою
                            розораністю  вони  виступають  «притулком»  для  багатьох  видів
                            тварин  ї  рослин.  Тут  збереглося  багато  реліктових  видів,  як,


                                                           58
   53   54   55   56   57   58   59   60   61   62   63