Page 35 - 6532
P. 35

в  зволоженні  грунту  (так  звана  інтерцепційна  втрата).  Розмір  цієї
                            втрати  залежить  від  інтенсивності  та  тривалості  опадів,  сумарної
                            листяної поверхні фітогоризонтів.
                                   Крім  дощів  та  снігу,  у  геосистемах  морських  узбережжів  та
                            пустинь  суттєвим  джерелом  надходження  вологи  є  роса  й  тумани.
                            Ю.  Одум  (1986)  наводить  дані  для  західного  узбережжя  США,  де
                            туман за рік може давати в 2—3 рази більше води, аніж її випадає з
                            дощами,  й  високі  дерева  за  рахунок  цього  отримують  вологи
                            до 150см.
                                   Частина  опадів,  що  потрапляє  до  земної  поверхні,  може
                            затримуватись  мортгоризонтом  (лісовою  підстилкою  або  степовою
                            повстю).  Цей  горизонт  відзначається  високою  гігроскопічністю  та
                            вологоємністю, він  всмоктує  та  утримує  значну  кількість  вологи,  яка
                            може  і  зовсім  не  досягти  поверхні  ґрунту.  Ця  волога  витрачається
                            майже  виключно  на  фізичне  випаровування.  Дійшовши  до  поверхні
                            ґрунту,  напрямок  та  інтенсивність  потоків  води  залежать  від  стану
                            зволоженості  поверхневих  горизонтів  ґрунту  в  момент  випадання
                            опадів.  Якщо  грунт  знаходиться  в  стані  повного  водонасичення,
                            низхідного потоку вологи у грунті не буде, і вона витрачатиметься на
                            фізичне  випаровування  з  поверхні  грунту.  Проте  здебільшого  в
                            момент  випадання  дощу  вологість  грунту,  менша  за  величину  його
                            польової  вологоємності  і  тому  формується  потік  води  в  глибину
                            грунту.  Інтенсивність  цього  потоку  залежить  від  водопроникності
                            грунту.  При  глибокому  рівні  залягання,  ґрунтових  вод.  З  грунту
                            волога  поглинається  коренями  рослин.  Це  поглинання  тим
                            інтенсивніше, чим більша всмоктуюча поверхня кореневої системи та
                            чим  легше  входять  у  контакт  корені  та  ґрунтова  волога.  Активна
                            поверхня  коренів  у  трав'янистих  рослин  становить:  приблизно
                                                       2
                                                           3
                                    3
                                2
                            1 см /см ., а в дерев—0,1 см /см . Контакт коренів, вологою грунту
                            визначається його механічним складом: найгірший він у глинистих
                            грунтах, найкращий у піщаних.
                                   Надходження  води  до  рослин  залежить  також  від
                            температури  грунту,  оскільки  вона  впливає  на  всмоктуючу
                            здатність коренів і на їх ріст. З теплих грунтів рослини витягують
                            воду легше, ніж з холодних, а при зниженні температури до кількох
                            градусів вище; ще нуля більшість рослин поглинати воду нездатна.



                                                           35
   30   31   32   33   34   35   36   37   38   39   40