Page 117 - 6530
P. 117

середньому по одній формі (виду, підвиду, географічній расі)
                            хребетних тварин, то в XX ст. в середньому вимирає по одній
                            формі організмів кожних вісім місяців.
                                   У    зв'язку   з   існуючою     тенденцією     подальшої
                            денатуралізації  природних  ландшафтів  біоконсерваційне
                            призначення  заповідних  об'єктів  набуватиме  виняткового
                            значення  в  ефективному  збереженні  генофонду  біосфери.
                            Адже  зникаючі  види  найкраще  можуть  вижити  в  тих
                            природних  умовах,  які  відповідають  їх  еколого-біологічним
                            властивостям.      Вагомість      біоконсерваційної      функції
                            заповідних        екосистем       природного        походження
                            прямопропорційна       ступеню     окультурення     ландшафтів,
                            розташованих  навколо  них.  Але  в  багатьох  випадках  таку
                            функцію  успішно  можуть  виконувати  і  охоронні  об'єкти
                            штучного походження — ботанічні сади, дендрологічні парки,
                            зоологічні  парки.  Чимало  видів  диких  тварин  -  зубр,  дикий
                            кінь тарпан та інші  саме завдяки їм збережені та повернуті у
                            природні  умови.  У  майбутньому  ці  об'єкти  матимуть  ще
                            вагоміше рятувальне біоконсерваційне значення, зокрема, для
                            популяцій тих видів рослин і тварин, які в природних умовах
                            знаходяться в особливо загрозливому стані.
                                   Біогенетична  функція.  В  доіндустріальний  період
                            головною причиною зникання популяцій рідкісних видів було
                            їх  безпосереднє  фізичне  знищення,  здебільшого  для
                            утилітарних  потреб.  Зараз  основною  причиною  видової
                            пауперизації  флори  і  фауни  є  скорочення  в  індустріальних
                            районах площі природних ландшафтів, погіршення загальної
                            екологічної  ситуації  у  біосфері,  зумовленої  хімічним  і
                            фізичним      забрудненням     природного      середовища      та
                            дисфункцією екосистем. Існують підстави стверджувати, що у
                            післяльодовиковий  період  у  наших  широтах  вперше  у
                            біосфері  темпи  вимирання  біологічних  видів  почали
                            випереджувати  темпи  їх  еволюції.  Тому  пріоритетним
                            завданням  є  підтримання  генетичної  мінливості  у  природі.
                            Така мінливість - наслідок еволюційного процесу у біосфері, з
                            одного  боку,  і  запорука  його  нормального  ходу  -  з  другого.
                            Найсприятливіші  екологічні  умови  для  спонтанного  ходу
                            цього  процесу  існують  у  природному  середовищі.  Тому
                            створена  у  різних  природно-географічних  зонах  система
                            заповідних територіальних комплексів має вагоме значення.

                                                         117
   112   113   114   115   116   117   118   119   120   121   122