Page 10 - 6523

Лабораторна робота №2

Визначення санітарно-захисних зон між підприємствами та житловими кварталами

Мета роботи: Освоєння методики визначення санітарно-захисних зон з урахуванням
взаємного розміщення промислових будівель і житлових масивів.

1. Основні теоретичні положення

Санітарно-захисні зони відіграють особливу роль у зниженні впливу забруднення
навколишнього середовища на людину з урахуванням взаємного розміщення промислових
будівель і житлових масивів.
Санітарно-захисні зони (СЗЗ) – це ділянки землі навколо об’єктів господарської
діяльності, що відокремлюють їх від житлових масивів з метою зменшення шкідливих
впливів цих об’єктів на здоров’я людини.
Промисловий об’єкт повинен розташовуватися на рівному, дещо підвищеному місці, з
добрим продуванням вітрами. Майданчик для житлової забудови не повинен розміщуватися
вище промислового майданчика, оскільки в противному разі зводиться нанівець перевага
високих труб для вентиляційних викидів.
Взаємне розміщення підприємств і населених пунктів визначається середньою розою
вітрів теплого періоду року. Викиди мають виноситися від житлових кварталів.
За умови видалення викидів через аераційні ліхтарі відстань між будівлями має бути не
менше 8-10 їх висоти.
Санітарні норми проектування промислових підприємств "Державні санітарні правила
планування та забудови населених пунктів" передбачають санітарно-захисні зони між
підприємствами та їх житловими кварталами. Розміри зон вибирають залежно від потужності
підприємства, технологічного процесу, характеру й кількості шкідливих речовин.

2. Методика визначення санітарно-захисних зон для підприємств згідно класу
шкідливих паро-газовиділень

Установлено п’ять санітарно-захисних зон для підприємств з технологічними
процесами, які являються джерелами виробничих шкідливих забруднень в залежності від
потужності, умов здійснення технологічного процесу, характеру і кількості шкідливих
виділень в атмосферу, водойми, з джерелами інтенсивного шуму, вібрації, електромагнітних
хвиль, радіочастот, з розрахунком передбачених заходів по зменшенню шкідливого впливу
їх на довкілля.
В залежності від класифікації підприємств встановлюються наступні розміри
санітарно-захисних зон для відповідного класу підприємства:
клас І - 1000 м, II - 500 м, III - 300 м, IV - 100 м, V - 50 м.
При необхідності санітарно-захисна зона для підприємств і об’єктів може бути
збільшена при техніко-економічному і гігієнічному обгрунтуванні, але не більше ніж в 3
рази, наприклад:
а) в залежності від ефективності передбачених або можливих для здійснення методів
очистки викидів в атмосферу;
б) при відсутності способів очистки викидів;
в) при необхідності розміщення житлових будівель в зоні можливого забруднення
атмосфери;
г) в залежності від рози вітрів і других непередбачених місцевих умов:
д) при будівництві нових, ще не вивчених, шкідливих в санітарному відношенні
виробництв.
Санітарно-захисна зона або її частина не може розглядатися, як резервна територія
підприємства.

10