Page 14 - 6523

2. Формальдегід і соляна кислота;

3. Різні хлорні вуглеводи (граничні й неграничні);
4. Різні броміруючі вуглеводні (граничні і неграничні);

5. Різні спирти;
6. Різні кислоти;

7. Різні ароматичні вуглеводні (толуол і ксилол, бензол і толуол);
8. Різні аміносполуки;

9. Тіофос і карбофос;

10. Окис вуглецю й аміносполуки;
11. Окис вуглецю й нітросполуки.
При одночасному виділенні у повітря робочої зони приміщень декількох шкідливих
речовин, які не володіють характером однонаправленої дії, кількість повітря при розрахунках

загально обмінної вентиляції допускається приймати по тій шкідливій речовині, для якої
необхідна подача найбільшого об’єму кількості чистого повітря.
Розсіювання промислових викидів в атмосфері від труб і вентиляційних каналів
підпорядковується законам турбулентної дифузії. При цьому істотний вплив має стан

атмосфери, характер місцевості, висота викиду, хімічні особливості викидів.
Горизонтальне переміщення домішок визначається в основному швидкістю вітру, а
вертикальне – розподілом температур у вертикальному напрямку.
При цьому умовно можна виділити три горизонти забруднення атмосфери: перекидування

факелу викидів (зона невисокого вмісту шкідливих речовин у приземному шарі атмосфери);
задимлення з максимальним вмістом речовин; поступове зниження рівня забруднення.
Зона задимлення є найбільш небезпечною, а тому вона повинна бути вилучена із забудови.
Залежно від метеорологічних умов розміри цієї зони сягають 10-50 раз висоти труби.

Максимальна концентрація прямо пропорційна продуктивності джерела забруднення та
обернено пропорційна квадрату його висоти над землею.
Високі швидкості вітру збільшують розчинну здатність атмосфери, яка сприяє меншій
приземній концентрації у напрямі вітру. Розчинення потоку викидів уздовж осі пропорційне
середній швидкості вітру на висоті потоку. Водночас зі збільшенням швидкості вітру

зменшується висота факелу, а тому для викидів вводять поняття небезпечної швидкості вітру,
за якої приземні концентрації мають найбільше значення.
У випадку розсіювання викидів із кількох труб однакової висоти, розміщених на близькій

відстані, труби слід приймати за одне еквівалентне джерело такої самої висоти із сумарною
кількістю забруднюючих речовин.
Тому висоту труб джерел викиду необхідно виводити із зони аеродинамічної тіні для
успішного розсіювання шкідливих речовин у верхніх шарах атмосфери.

2. Методика розрахунку гранично допустимих викидів шкідливих речовин

14