Page 12 - 6523
P. 12

Лабораторна робота №3.

                Розрахунок гранично допустимого викиду шкідливих речовин в атмосферу і від єдиного
                                                    стаціонарного джерела


               Мета  роботи:  Освоєння  методики  розрахунку  гранично  допустимого  викиду  шкідливих
               речовин  в  атмосферу  і  максимальної  приземної  концентрації  від  єдиного  стаціонарного
               джерела.

                                                  1.Основні теоретичні положення

                     В  повітрі  робочої  зони  виробничих  приміщень  встановлюються  гранично  допустимі
               концентрації шкідливих речовин, затверджені Міністерством охорони здоров’я України від 19

               червня 1996 року №173.
                     Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони – це такі
               концентрації, які при кожноденній роботі в межах 8 годин протягом всього робочого періоду не

               можуть  викликати  в  працюючих  відхилень  у  стані  здоров’я,  виявлених  сучасними  методами
               дослідження, безпосередньо в процесі роботи або у майбутньому.
                     Гранично  допустимі  концентрації  шкідливих  речовин  у  повітрі  робочої  зони  являються
               максимально разовими.
                     За ступенем дії на організм людини шкідливі речовини поділяються на 4 класи:

                     1-ий клас – речовини надзвичайно шкідливі;
                     2-ий клас – речовини високо шкідливі;
                     3-ій клас – речовини помірно шкідливі;
                     4–ий клас – речовини мало шкідливі.

                     Робочою  зоною  необхідно  рахувати  простір  висотою  2,2 м  від  рівня  підлоги  або
               площадки, на якій знаходяться місця постійного або тимчасового перебування людей.
                     Відповідно  до  Закону  "Про  охорону  атмосферного  повітря",  з  метою  обмеження
               техногенної  дії  на  атмосферу,  в  якості  охоронного  заходу,  поряд  з  ГДК,  передбачають

               регулювання  і кількісне обмеження викидів в атмосферу. Реалізація цього положення Закону
               здійснюється     нормуванням      гранично    допустимих      викидів    забруднюючих      речовин
               стаціонарними і пересувними джерелами забруднення.


                     Гранично  допустимий  викид – це  маса  шкідливої  речовини,  яка  не  повинна
               перевищуватися під час викиду в атмосферу за одиницю часу.
                     ГДВ  встановлюється  для  кожного  джерела  забруднення  атмосфери  (і  для  кожного
               інгредієнту, який надходить до атмосфери з цього джерела) таким чином, що викиди шкідливих

               речовин від даного джерела та від сукупності джерел усього населеного пункту з урахуванням
               перспектив  розвитку  інфраструктури  промислових  підприємств  і  розсіювання  шкідливих
               речовин  в  атмосфері  не  створюють  приземну  концентрацію,  яка  перевищувала  б  їх  ГДК мр
               (гранично допустима концентрація максимально разова).







                                                                12
   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17