Page 6 - 6523

Розрахунки платежів, що підлягають стягненню за забруднення
навколишнього природного середовища, подаються платниками до Державних управлінь
охорони навколишнього природного середовища Міністерства охорони навколишнього
природного середовища та ядерної безпеки України по Республіці Крим, областях, містах
Києву та Севастополю за відповідними формами.
Платежі підприємств за викиди та скиди забруднюючих речовин і
розміщення відходів у межах установлених лімітів відносяться на витрати виробництва, а за
понадлімітне проводяться за рахунок доходу, що залишається у розпорядженні підприємств.
Порядок обчислення збору регламентується Постановою Кабінету
Міністрів України від 1 березня 1999 р.№ 303 «Про затвердження порядку нормативів збору
за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору».Суми
збору, який справляється за викиди, скиди та розміщення відходів, обчислюються
платниками самостійно на підставі затверджених лімітів виходячи з фактичних обсягів
викидів, скидів і розміщення відходів, нормативів збору та коригуючих коефіцієнтів.
Індексування розмірів платежів за забруднення навколишнього
природного середовища проводиться підприємствами при сплаті авансових щоквартальних
та остаточних річних платежів відповідно до доведених Міністерством охорони
навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України коефіцієнтів індексації.
Встановлені платежі за забруднення навколишнього середовища
перераховуються підприємствами у безспірному порядку.
Плата за забруднення навколишнього природного середовища
впроваджується з метою економічного стимулювання здійснення природоохоронних заходів,
упорядкування джерел їх фінансування і кредитування та відшкодування
народногосподарських збитків, завданих природному середовищу об’єктами забруднення.

2. Методика визначення платежів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин

стаціонарними джерелами забруднення

Основне антропогенне забруднення атмосферного повітря створюють
промисловість, автотранспорт і енергетика. Кожній галузі промисловості властивий
характерний склад і маса речовин, які викидаються в атмосферу. Це визначається перш за все
складом речовин, що застосовуються у технологічних процесах і екологічною досконалістю
останніх.
Половина всіх викидів в атмосферу здійснюється стаціонарними
джерелами, на які припадає: на енергетику – 24,8%, металургію – 26.2%. Не слід, однак,
нехтувати викидами інших виробництв, які в певних регіонах можуть домінувати.
Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин
стаціонарними джерелами забруднення включає дві складові:
 плату в межах установлених лімітів викидів забруднюючих речовин;
 плату за перевищення лімітів викидів забруднюючих речовин.
Розмір платежу за викиди в атмосферу речовин стаціонарними
джерелами забруднення (Пвс) визначається за формулою:
n n
П   ( М  H  К  К )   ( M  Н  К  К )
ВС лі бі нас ф пі бі ф п
 i 1  i 1
де Н бі – базовий норматив плати за викиди в атмосферу 1 тонни і-тої
забруднюючої речовини в межах ліміту, грн./т;
М лі – маса річного викиду і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, т;
М пі – маса понадлімітного річного викиду в атмосферу і-тої забруднюючої речовини, т;
К нас – коефіцієнт, що залежить від чисельності населення населеного пункту і визначається за
таблицею 1.1;
К ф – коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту і
визначається за таблицею 1.2.

6