Page 44 - 6479

Існує три види туристичних залізничних перевезень:
‒ формується повністю турпоїзд;
‒ у поїзді виділяють один вагон для туристів;
‒ туристи їдуть самостійно.
Цікавій подорожі сприяє перетворення вагону на «готель
на колесах» (родтель). При цьому загальна кількість купе не
перевищує восьми, а в кожному купе проживають 1-2 особи.
Купе обладнуються кондиціонером, письмовим столом,
телевізором, телефоном, душовою кімнатою або одним
побутовим блоком на два купе. Потяг може мати конференц-
зал, дитячий вагон із залом для рухливих ігор, відеосалон,
дискотеку та ін. В кожному вагоні туристичного потяга
повинні бути програма обслуговування туристів, правила для
туристів, об'яви оперативної інформації, графік харчування і
меню, розклад дня, розклад руху за маршрутом.
В штабі туристичного потяга крім обслуговуючих
бригад повинен бути директор туристичного потяга (керівник
маршруту), інструк-тор-методист по туризму,
культорганізатор (аніматор), лікар та ін. Директор турпотяга
призначається з висококваліфікованих працівників. Він
відповідає за роботу персоналу, порядок у вагонах, виконання
плану-графіка маршруту, відповідає за якість надання послуг
відповідно до договору.
За кордоном також широко використовується система
чартерних туристичних потягів (Charter coach). В складі
такого потяга є додаткові вантажні платформи для
перевезення особистих автомобілів туристів. Туристичні
потяги за звичай обладнуються вагонами з широким обзором,
низьким рівнем шуму і вібрацій, зручними меблями,
кондиціонерами, телефонами та іншими атрибутами
комфорту.
В багатьох країнах Європи курсують спеціальні
екскурсійні потяги (Рапоrаотіс), розклад яких узгоджується
з розкладом морських та річкових суден, що дає можливість
поєднувати сухопутну подорож з морською (річковою), як,
наприклад, маршрут «Нічний паром» (Night Ferry) — Лондон-
Дувр-Дюнкерк-Париж.

44