Page 11 - 6451

 аналіз стану досліджуваної проблеми, мета якого – отримання
обґрунтованих даних, що дають змогу розв’язати проблемні питання в цілому
та їх можливі варіанти.
Теоретичне обґрунтування, суть, значення, класифікаційні
характеристики, історія та сучасні тенденції предмету дослідження, методичні
підходи повинні мати певні елементи наукової новизни, полемічності,
спрямованої на ствердження власної позиції щодо обраних методів
дослідження, що дає змогу перейти в наступному розділі до конкретного
аналітичного дослідження.
Опис, характеристика сучасного стану досліджуваної теми,
характеристика діяльності підприємства щодо обраного досліджуваного
напрямку, аналіз із використанням накопиченого фактичного матеріалу та із
залученням усіх теоретичних знань, певного методичного інструментарію. Усі
аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися
тлумаченням та висновками, які дають змогу визначити суть процесів, що
вивчаються, їх особливості, тенденції їх розвитку.
Якщо можливо, текст слід доповнювати статистичними документами (що
наводяться в додатках), які обов‘язково супроводжувати стислим коментарем.
Для написання цих текстів студент має зібрати фактичні дані під час
виробничої та/чи переддипломної практики. Особливе значення має правильне

узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування та обробка
даних, на основі яких провадиться кваліфікаційний аналіз, обґрунтовуються
пропозиції. Перший розділ, забезпечуючи логічну послідовність дослідження,
має стати перехідним до наступного другого розділу і поєднати набуті
теоретичні знання та вміння використовувати обрані методи і певний
методичний інструментарій.
Завданням другого розділу є обгрунтування та викладення пропозицій
студента щодо науково-практичного розв’язання досліджуваної проблеми та
повинні відповідати критеріям оптимальності, цільової ефективності та
практичної втіленості. Розроблений студентом проект містить опис його суті,
засоби досягнення, часові та ресурсні межі. Обсяг розділу може становити до
50% загального обсягу кваліфікаційної роботи.
У третьому розділі студент виконує економічне обґрунтування
запропонованих проектних заходів. Структура економічного розділу, як
правило, складається з трьох підрозділів.
У першому підрозділі студент обґрунтовує систему певних економічних
показників, які дозволяють оцінити економічну ефективність запропонованих у
другому розділі проектних заходів.
У другому підрозділі студент подає теоретичні аспекти щодо методики
розрахунку вибраних економічних показників.
У третьому підрозділі подаються розрахунки та висновки щодо
доцільності впровадження запропонованих проектів, економічну ефективність
запропонованих студентом шляхів розв’язання проблемних ситуацій на об’єкті
досліджень. Завдання до третього розділу та його структура узгоджується із

11