Page 37 - 6449
P. 37

n      m
                                                           K    b    a                          (1.47)
                                                                i       j
                                                                i 1   j 1
               вводяться або фіксований пункт споживання ((k               0), або фіксований пункт
               виробництва(k      0).  У  першому  випадку  маємо  надлишок  продукції  на
               складах, а в другому її дефіцит. Вартість перевезень у фіктивних пунктах
               приймається або однаковою – в такому випадку не важливим вважається
               порядок вивезення продукції, або порядок забезпечення нею споживачів. В
               окремих випадках встановлена вартість перевезень для фіктивних пунктів,
               можна  розв’язати  задачі  забезпечення  споживачів  продукції  в  умовах
               дефіциту  з  введенням  пріоритетів  серед  споживачів,  або  задачу
               пріоритетного  виводу  продукції  зі  складів.  Фіктивні  потреби  або
               пропозиції  складають  величину,  що  дорівнює                     k   ,  тому  задача

               збалансовується і рівність (1.46) при цьому виконується.
                        Очевидно, що будь-яка транспортна задача взагалі має зміст лише в
               тих  випадках,  коли  величини  C є  різними  для  більшості  клітинок.  Ще
                                                       in
               одним  суттєвим  зауваженням  є  те,  що  при  збалансуванні  транспортної
               задачі  і  фіктивний  пункт  виробництва,  і  фіктивний  пункт  споживання
               одночасно ніколи не вводяться.
                        Таким чином, в подальшому розглядається лише задачі виду (1.43)-
               (1.45)  для  яких  виконується  умова  (1.46),  оскільки  будь-яка  транспортна
               задача може бути збалансованою.
                        Перш  ніж  знаходити  оптимальний  розв’язок  транспортної  задачі,
               зауважимо таке: оскільки ТЗ є варіантом задачі лінійного програмування,
               то алгоритм її розв’язку повинен бути певним варіантом симплекс-методу.
               Це  і  зустрічається  на  практиці.  Таким  чином  при    розв’язування
               транспортної задачі спочатку знаходиться початковий опорний розв’язок.
               Після  чого  будується  ітераційна  процедура  його  оптимізації.    Проте  на
               відміну від звичайних ЗЛП, транспортна задача з замкнутим (правильним)

               балансом завжди має розв’язок, який  визначається  неоднозначно. Методи
               знаходження початкового опорного плану перевезень наводяться нижче.

                                            1.8 Метод північно-західного кута
                        Вказаний  метод  є  найпростішим  у  реалізації,  проте  при  його
                 використанні взагалі не враховується вартість перевезень. Тому вказаний
                 метод  використовується  в  тих  випадках  коли  транспортна  задача
                 вирішується  на  ЕОМ,  або  з  метою  декомпозиції  техніки  знаходження
                 розв’язку  задачі  та  закріплення  навичок  володіння  цією  технікою
                 оскільки,  при  використанні  методу  північно-західного  кута  для
                 знаходження оптимального розв’язку потрібна значна кількість ітерацій,
                 причому ця кількість тим більша, чим більшою є розмірність задачі.







                                                           37
   32   33   34   35   36   37   38   39   40   41   42