Page 61 - 6438
P. 61

виробничих  засобів,  пов'язаних  безпосередньо  з  виробництвом  продукції)  та
               невиробничі (спрямовані в об'єкти соціальної інфраструктури підприємств).
                     Визначення  капітальних  вкладень  на  перспективу  повинно  бути
               обґрунтованим, забезпечувати заплановані обсяги виробництва з урахуванням
               технологічної  структури  основних  засобів,  досягнутого  рівня  забезпеченості
               підприємств,  фізичного  стану  виробничих  засобів  та  наявності  необхідного
               обсягу коштів.
                      При  проведенні  вартісної  оцінки  запасів  і  ресурсів  вуглеводнів
               виділяються наступні напрямки капіталовкладень:
                      –  проведення  геологорозвідувальних  робіт,  в  тому  числі  пошукове
               буріння;
                      – експлуатаційне буріння;
                      – промислове будівництво;
                      – промислове обладнання;
                      – будівництво зовнішніх трубопроводів.
                      Обгрунтування  капітальних  вкладень  на  освоєння  проводиться  окремо
               для  кожного  з  виділених  на  ділянці  надр  об'єктів  оцінки.  Витрати  по  тим
               елементам  облаштування  промислів  і  транспортування  вуглеводнів,  які  не
               можна  віднести  повністю  на  окремі  об'єкти  оцінки,  слід  розподілити  між
               об'єктами певним чином (пропорційно обсягам видобутку, числу свердловин та
               ін.)  або  віднести  повністю  на  основний  (головний)  об'єкт,  якщо  такий  можна
               виділити на ділянці надр.
                      Обсяг  капітальних  витрат  на  облаштування  може  розраховуватися
               двояко:
                      – шляхом прямого розрахунку, виходячи з нормативів за видами витрат,
               що  припадають  на  одну  видобувну  або  нагнітальну  свердловину  в  даному
               районі;
                      –  шляхом  фіксованого  відсотка  від  загальної  вартості  експлуатаційного
               буріння  (відсоток  визначається  для  кожного  виду  затрат,  виходячи  з  досвіду
               робіт у цьому районі).
                      Перший  спосіб  частіше  застосовується  для  економічних  оцінок  вже
               розвіданого  родовища,  другий  –  при  економічній  оцінці  ресурсів  і  запасів
               низьких категорій.
                      Для проведення розрахунків в заданій структурі необхідне обгрунтування
               відповідних  питомих  нормативів.  Найбільш  відповідною  основою  для
               визначення       економічних        нормативів,       необхідних       для     прогнозування
               капітальних і поточних витрат на видобуток нафти і газу, є фактичні дані про
               виробничо-господарську  діяльність  видобувного  підприємства,  на  території
               якого знаходиться оцінюваний об'єкт, або підприємства, розташованого в тому
               ж  районі.  Якщо  об'єкт  знаходиться  в  неосвоєному  регіоні,  в  якості  аналога
               може  бути  прийнято  підприємство,  яке  функціонує  в  іншому  регіоні,  а
               коригування  економічних  нормативів  може  бути  проведено  виходячи  зі
               співвідношення величин виробничих витрат за тими елементами, за якими вони
               відомі.




                                                                                                             60
   56   57   58   59   60   61   62   63   64   65   66