Page 100 - 6435

стабілізацію напруги на шинах споживача, фільтрацію вищих гармонік, їх
приєднують без трансформатора. Номінальні потужності, Мвар: 6,3 ; 12,5 ; 20 ;
40. Вони обладнані фільтрами 3,5,7,11,13 гармонік, мікропроцесорним
керуванням.
За місцем приєднання розрізняють наступні схеми компенсації:
- загальна – на вводі підприємства, або структурного підрозділу;
- групова – для групи однотипних електроприймачів;
- індивідуальна – шляхом приєднання безпосередньо до електроприймача

через спільний комутуючий апарат, або через окремий апарат із
забезпеченням синхронного увімкнення з електроприймачем.
За типом регулювання конденсаторні установки бувають:
- звичайні (релейні) – у яких комутація конденсаторів виконується за
допомогою електромеханічних реле;
- статичні (тиристорні) – у яких використовуються тиристорні ключі.
У статичних установках комутація конденсаторів проходить в момент
нульового значення напруги , завдяки чому вони забезпечують: високу
швидкодію (до 14 комутацій в секунду); малий рівень електромагнітних завад;
малий знос конденсаторів; високу надійність роботи ключів; зниження втрат в
конденсаторах.

Досить ефективними є засоби автоматичного регулювання потужності
компенсувальних пристроїв (КП) – автоматичні регулятори потужності
конденсаторних установок та автоматичні регулятори збудження синхронних
двигунів.
Останнім часом для керування конденсаторними установками широко
застосовують мікропроцесорні регулятори, які забезпечують їх оптимальний
режим роботи з мінімальною кількістю комутацій. Використовуючи
конденсатори різної потужності, вони зводять до мінімуму споживання
реактивної електроенергії.

5.1.2 Особливості компенсації реактивної потужності в
електроустановках 6-10 кВ

Високовольтні конденсаторні установки у більшості випадків є
нерегульованими. Під’єднання такої установки до шин РП 6-10 кВ
здійснюється вручну (дистанційно) за допомогою вимикача в РП 6-10 кВ. Така
схема роботи прийнятна тільки у випадку цілодобової (тризмінної) роботи
споживачів з практично сталим навантаженням (при коливаннях не більше 10-
20% протягом години). Але, як свідчить досвід, такі умови є практично
ідеальними – у реальних умовах навантаження змінюється частіше й з більшою
амплітудою, зазвичай, у межах 20-50% протягом 15-20 хвилин. Оскільки
регулювати потужність установки в автоматичному режимі неможливо,
ситуація розвивається за двома сценаріями:
 черговий персонал вмикає конденсаторну установку на постійну роботу й
має місце невідповідність між необхідною й реально спожитою
реактивною потужністю;