Page 9 - 6423

Ще одна класифікація гарів ґрунтується на кількості життєздатних дерев
основного ярусу та стану підліску.

1. Гар із знищеним деревостоєм. Він утворюється після пожеж у хвойних
молодих насадженнях, зустрічається зрідка. Як вогнище заражень не несе

загрози.
2. Трусів гар. Утворюється після низових, особливо підстилочно-

гумусових та підземних торф'яних пожеж.

3. Гар з деревостоєм, що зберіг життєздатність. Виникає після низових

пожеж. Для цих гарів властиві післяпожежні зміни, що призводять до

зникнення видів, особливо якщо залишилось всього 50-60 % деревостою та

існує висока чисельність стовбурних шкідників у оточуючих насадженнях.

Дерева, що залишаються після пожеж мають вогневі пошкодження: опіки

стовбура, опіки та перегорання коріння, опіки крони, а також безболісні для

дерев опіки кірки. Середня тривалість відновлення після пожежі складає

приблизно 50 років. Вирішальним фактором, який зумовлює життєздатність

дерев на гарах є стан крони.

Вітровали та буреломи широко розповсюджені у лісах та спричиняють

велику шкоду лісовому господарству. Вони виникають під впливом вітру та є

місцями масового розмноження стовбурних шкідників. Негативний вплив на

деревостої вітер виявляє починаючи від швидкості 15 м/с. При цьому

утворюється масовий вітровал та бурелом.

Вітровал – це вивертання дерева з коренем. Бурелом – це злам стовбура

нижче крони. Вітровал настає коли сила, що викликається вітром, перевищує

силу зчеплення коріння та ґрунту. Якщо сила впливу вітру нижче за силу

зчеплення коріння та ґрунту, але перевищує спротив стовбура виникає бурелом.

Від вітровалу страждають дерева з слаборозвиненою та поверхневою

кореневою системою, а від бурелому – дерева з пухкою, ламкою деревиною.

Як вітровал, так і бурелом виникають у насадженнях постійно і останні

потребують нагляду та своєчасного прибирання.

9