Page 8 - 6423

чергу водневого насичення також призводить до порушення нормальної
життєдіяльності насаджень.

2) біотичні фактори – до них належать усі живі організми, що входять до
екосистеми насаджень. Хвоє- та листогризучі комахи призводять до дефоліації

насаджень. Стовбурні шкідники викликають послаблення та загибель дерев.
Деякі комахи знищують плоди та насіння. Гриби знижують приріст, зменшують

витривалість рослин та стійкість до вітру, знижують якість деревини та

зменшують її кількість. Тварини пошкоджують та з'їдають частину насаджень,

особливо у зимовий період.

3) антропогенні фактори – людина вирубує насадження, викликає зміни у

рівні ґрунтових вод, якості ґрунту, вносить до екосистем нові види, не властиві

їм раніше, впливає на насадження опосередковано через повітря та воду, що

забруднюються промисловістю, викликає зміни у лісах та садах через

рекреаційне навантаження та використання продукції лісу.

Лісові пожежі – найбільш розповсюджене стихійне явище у лісах, що

негативно впливає на життя лісу, у тому числі на зміни лісових формацій. За

класифікацією Мелехова лісові пожежі поділяються на низові (ґрунтові,

підстилочно-гумусові, підлесно-кущові та трусково-пньові), верхові

(верхівкові, повальні та стовбурні) та підземні (торф'яні). Тривале горіння на

одному місці властиве для стійкої форми пожежі, а швидке переміщення вогню

в лісі для побіжної пожежі. В залежності від виду пожежі після неї утворюється

гар. Характер його теж залежить від типу лісу, інтенсивності пожежі, її площі

та часу появи (навесні, влітку чи восени). Було запропоновано розділяти гари

на 5 класів в залежності від кількості сухостою:

1) не більше 10 % сухостою;

2) 10-30 % сухостою;

3) 30-50 %;

4) 50-70 %;

5) 70-100 %.

8