Page 6 - 6423

Тема 1. Організація захисту лісових насаджень. Причини пошкодження
насаджень

План.
1. Вступ. Технології захисту лісів як наукова дисципліна: завдання,

предмет та об’єкт вивчення.
2. Стратегічні напрями захисту зелених насаджень різних типів.

3. Чинники порушення стійкості фітоценозів, типи газостійкості рослин.

4. Стадії дегресії фітоценозів.

Захист лісових насаджень – це розділ прикладної біології, що розробляє

теоретичні основи та методи попередження та зниження втрат у лісах від

шкідливих організмів та інших несприятливих факторів, а також розділ

виробництва, що здійснює ці методи у лісовому господарстві, лісовій

промисловості, при веденні захисного лісорозведення та садово-паркового

будівництва. Це цілісне вчення про методи, засоби та організацію боротьби зі

шкідливими для насаджень тваринними та рослинними організмами.

Інтенсифікація використання лісових насаджень призводить до появи

низки проблем. Одна з них – різка дестабілізація лісових екосистем під впливом

господарської діяльності людини, і, як наслідок, втрата біологічної стійкості

насаджень, зниження корисних функцій лісу, широке розповсюдження

патологічних явищ у насадженнях.

Лісозахист входить одночасно в комплекс лісогосподарських та

природоохоронних дисциплін та є частиною загального курсу захисту рослин.

Технологія захисту лісових насаджень – дисципліна, що дуже швидко

оновлюється, змінюються методи, засоби, препарати.

Існує два стратегічних напрями захисту зелених насаджень:

1) збереження біологічної стійкості насаджень, а у випадку їх втрати –

відновлення (демутація) або заміна на рівноцінні за продуктивністю та

корисними властивостями насадження;

6