Page 47 - 6421

регіонального і місцевого самоврядування. Україна – це унітарна
держава. Територія України поділяється на області, райони,
міста, райони в містах, села і селища.

2.3. Конституція України: історія створення.

Історія української конституції у часовому просторі налічує
декілька століть. Біля її джерел лежать такі відомі науковому
світові пам’ятки вітчизняної правової культури, як «Руська
Правда», «Литовські статути», акти періоду козацької держави

Богдана Хмельницького (зокрема «Березневі статті») тощо.
Будучи органічною складовою історії національного
державотворення, історія українських конституцій (політико-

правові умови підготовки проектів конституцій, їхнє
затвердження, дія) увібрала в себе весь трагізм багатовікової
боротьби українського народу за свою національну державність.

Безпосереднім початком історії українських конституцій
вважають 5 квітня 1710 р., коли в м. Бендерах (теперішня
територія республіки Молдова) було затверджено «Правовий

уклад та Конституція відносно прав і вольностей Війська
Запорозького, укладені ясновельможним паном Пилипом
Орликом, новообраним гетьманом Війська Запорізького і
генеральною старшиною, полковниками, а рівно ж і самим

Військом запорізьким, схвалені обома сторонами і скріплені
найяснішим гетьманом на вільних виборах урочистою присягою
року Божого 1710 квітня п’ятого в Бендерах» (більше відомі

сьогодні як «Конституція Пилипа Орлика»). Даний документ
передбачав створення незалежної української держави в межах
етнографічної національної території (державні кордони України
описували територію, визнану як територію української козацької

держави Зборівською угодою 1649 рік), держави, в якій державну
владу (певною мірою) мали б будувати за принципом її поділу на
законодавчу (Генеральна Рада), виконавчу (гетьман та його уряд)

і судову (Генеральний Суд), держави, яка визнає право міст на
самоврядування та державу, певною мірою також і соціальну,
оскільки були окремі приписи щодо соціального захисту

«малоімущих» (удів, осиротілих дітей тощо).

47