Page 49 - 6421

Тимчасовий основний закон ЗУНР, її законодавство, Акт Злуки
від 18 січня 1919 р., конституційні акти української держави
гетьмана Павла Скоропадського), так і низкою конституційних
проектів (зокрема «Проект Конституції УНР» професора

Київського університету Отто Ейхельмана (1920 р.), «Проект
Конституції УНР» д-ра Степана Барана (1920 р.), проект
«Конституції УНР. Правительственної комісії» (1920 р.), два

проекти Конституції ЗУНР професора Львівського університету
Станіслава Дністровського – «Устрій Галицької Держави»
(1918 р.) та «Конституції Західно-Української Народної
Республіки» (1920 р.) тощо. Дані документи (у переважній

більшості своїй) передбачали відновлення незалежної
демократичної української держави з республіканською формою
правління, держави, в якій визнано й гарантовано права особи і

громадянина, права національних меншин, інститут місцевого
самоврядування, а державна влада будується за принципом її
поділу на окремі гілки.

Невід’ємною складовою історії українських конституцій є
акти конституційного характеру Карпатської України (зокрема
Тимчасова Конституція Карпатської України 1939 р.) та

документи Української Головної Визвольної Ради (УГВР) 1940-
1950 рр., (зокрема Тимчасовий устрій УГВР 1944 р.). Певний слід
в історії української конституції залишили також Конституція
Української РСР 1919 (її редакція від 1925 р.), 1929, 1937 та 1978

років.
Після відновлення державної незалежності України в 1991
році розпочалася копітка робота, спрямована на створення нової

Конституції України, яка завершилась її прийняттям 28 червня
1996 року. 28 червня проголошено державним святом - Днем
Конституції України.

Контрольні запитання і завдання до практичного

заняття № 2:
1. Охарактеризуйте конституційне право як провідну галузь
права України.
2. Визначте предмет правового регулювання

конституційного права.

49