Page 45 - 6415

Ксенофонтом, Ціцероном та ін. Практичні питання фінансів за часів
рабовласницького ладу вирішувались державною елітою у

контексті задоволення державних потреб. ХІVст. пов’язане з

появою великих монархій, необхідністю утримання багато
чисельних армій, розширенням сфери і функцій правлячих

структур, що зумовило зростання потреби у великих обсягах
коштів. Вирішення цього завдання було можливе за умови пошуку

додаткових джерел доходів. Саме на цей час припадає розквіт

фінансової науки і поглиблення її зв’язку з практикою.
У 1577 році французький науковець Ж.Боден опублікував

працю «Фінансові нерви держави», яка стала початком фінансової

науки. Італійські вчені Н.Макіавелі, Ф.Петрарка збагатили
фінансову працями, які мали практичне спрямування.

У ХVІІ ст. наукові праці з проблем оподаткування
опублікували англійські вчені Т.Гоббсом, Дж.Локком, Т.Меном.

Ними підтримувались ідеї непрямого оподаткування і

вдосконалення чинної системи стягнення податків. В.Петті
опублікував працю «Трактат про податки і збори», яка розкривала

зміст політичної економії, що дозволило вважати автора першим

професійним економістом. Його заслугою є трактування про
багатство держави, значення грошей в економіці, методи їх

використання, про ціну речей, яка визначається витраченим часом

на виробництво, які вплинули на розвиток фінансової науки.
У ХVІІ - ХVІІІ ст. вагомий внесок у фінансову науку зробили

німецькі вчені ( камералісти), які акцентували увагу на управлінні

фінансами, взаємодії фінансів з економікою, залежності добробуту
населення від платоспроможності щодо сплати податків. Їх праці

виділили фінансову науку як самостійну галузь політичної

економії. Пожвавленню фінансової науки сприяли ідеї Великої
французької революції. Завдяки новим поглядам Ш.Монтеск’є, Ж.-

Ж.Руссо, Д.Дідро, Д.Канта світ змінив своє ставлення до

державотворення, економіки, фінансової політики.
Відповідний внесок у розвиток фінансової науки зробили

класики політичної економії А.Сміт та Д.Рікардо. Вони розробили