Page 46 - 6415

положення про сутність фінансів держави, показали, що держава
зобов’язана захищати свої кордони, приватну власність, вільну

конкуренцію, а фінанси є необхідною матеріальною базою для

утворення державного апарату і відображають непродуктивне
використання коштів. А.Сміт обґрунтував поділ витрат на

загальнодержавні та місцеві, сформулював принципи
оподаткування, більшість з яких є актуальними і сьогодні. Зокрема,

податки сплачуються у відповідності до одержаних доходів;

податки мають бути визначені завчасно; податки мають
сплачуватись у зручний для платника час; стягнення податків має

бути дешевим.

У другій половині ХІХ ст. у більшості європейських країн
монархії змінені демократичними органами влади; відбуваються

революційні зміни в економіці; розвинулись правові основи
державного управління, включаючи фінансове право; великих

успіхів досягла фінансова наука: розширились обсяги фінансових

досліджень, формуються центри фінансової науки в європейських
університетах, розширилась підготовка фінансових кадрів

У Росії термін «фінанси» з’явився наприкінці ХVІІІ ст. як

запозичений з французької літератури і замінив термін «казна».
Наукові та практичні проблеми розглядались у працях

М.Тургєнєва, І.Брюлова, Д.Толстого, М.Орлова, О.Радіщева.

Значний внесок у розробку фінансової науки зробили
українські вчені. І.Я.Франко написав 40 праць, присвячених

економічним науковим проблемам, однією з яких є «Основи

фінансів», М.Туган-Барановський, який обґрунтував недоцільність
прогресивного оподаткування, досліджував фінансові можливості

держави, підприємств, працюючих.

3.5. Світова фінансова наука у ХХ ст.
Світова фінансова наука у ХХ ст. розвивалась за двома

напрямами – класичним і неокласичним. Класичний напрям

(В.Петті, А.Сміт, Дж.С.Мілль) представлений науковими школами:
камералісти (німецькі вчені), меркантилісти (французькі вчені, які

сформулювали ідеї справедливого оподаткування, обґрунтували