Page 31 - 6415

підприємницької діяльності держави. Наявність спеціальних
(позабюджетних) фондів давала можливість уряду здійснити
видатки, які не затверджувались парламентом. У ХХ ст. із
зростанням ролі держави збільшується кількість і обсяги

спецфондів. За їхні кошти фінансувались військові видатки,
зовнішньо-економічна діяльність, соціальні потреби, заходи із
регулювання економічних процесів. Кожна країна створювала

позабюджетні фонди, виходячи з конкретних соціально-
економічних процесів, які відбувалися на певному історичному
етапі розвитку суспільства, з урахуванням національних
особливостей.

В Україні, що входила до складу Російської імперії, а потім
Радянського Союзу, існувала значна централізація фінансових

ресурсів у бюджетах, у зв'язку з чим практика створення
позабюджетних фондів не була поширеною. З проголошенням
незалежності відбулося становлення позабюджетних фондів,
розвиток яких триває до цього часу. Особливі ознаки державних

цільових фондів: збереження фондів соціального спрямування, що
функціонують на страхових засадах, надмірна залежність цільових
фондів від доходів державного бюджету, яка виявляється у

включенні фондів до складу бюджету або встановленні значних
розмірів дотації з бюджету до цільових фондів, високий ступінь
централізації коштів позабюджетних фондів на
загальнодержавному рівні із наступним перерозподілом.

Еволюція державного кредиту.
На ранніх етапах розвитку державності в Київській Русі
кредитні відносини мали примітивний характер: кредити

надавали державним купцям для надходження додаткових
доходів до княжої скарбниці. Державний кредит існував на Січі:
кіш як центр уряду позичав кошти купцям із січового скарбу.
У ХІХ ст. ситуація змінилась у зв'язку із зростанням потреби

уряду в грошових коштах. Російська імперія робила постійні
зовнішні запозичення для покриття бюджетного дефіциту і з 80-х
років мала найбільший державний борг після Франції і

Великобританії.
На початку ХХ ст. у Росії розвивалися різні форми місцевого
кредиту: облігаційні та безоблігаційні позики, кредити державного,

земельних, комерційних і громадських банків. Потім була
представлена можливість уряду конвертації муніципальних позик у

31