Page 27 - 6415
P. 27

Еволюція первинної форми фінансів – податку.
                         У  Київській  Русі,  першому  державному  утворенні  предків
                  сучасних  українців,  виникли  податки  для  утримання  верховної
                  князівської  і  помісної  влади.  Система  оподаткування  була

                  примітивною  і  представлена  даниною,  що  сплачувалася  як  у
                  натуральному  (хутром,  шкірою,  медом,  зерном,  худобою),  так  і  в
                  грошовому  вираженні.  Спочатку  данина  була  формою  воєнної

                  контрибуції і застосовувалась до поневолених народів. З часом вона
                  стала  прямим  державним  податком  і  державна  скарбниця  почала
                  формуватися за допомогою внутрішніх джерел доходів. Одиницями
                  оподаткування  були  «плуг»,  «рало»,  «дим»,  що  вказувало  на

                  основних  платників  –  землеробів.  З  кінця    ХІ  ст.  ?  об’єктом
                  обкладання стає кожне господарство (дим, соха). Соха – це розмір

                  земельного  наділу,  закріпленого  за  селянами.  Господарства,
                  включені в соху, колективно відповідали за сплату податків.
                         Важливим  видом  доходів  було  мито,  що  пов’язано  зі
                  значним розвитку внутрішньої і зовнішньої торгівлі.

                         Однак  цей  етап  розвитку  нашої  країни  характеризується
                  заміною        прямих         податків       натуральною           повинністю           на
                  будівництві доріг, мостів, фортець, що свідчило про нерозвинуті

                  товарно-грошові відносини.
                         Подальший  розвиток  податків  характеризується  такими
                  особливостями:

                         -  збільшення  кількості  податків  та  багаторазовість  їхнє
                  стягнення (наприклад, мита);
                         - запровадження різних об’єктів оподаткування на окремих

                  територіях (поголовщина, воловщина, подимщина);
                         - встановлення диференційованих ставок податків залежно
                  від  майнового  стану  платника  (привілейовані  особи  платили

                  менше);
                         -  домени  –  альтернатива  оподаткування  і  джерел  доходів

                  держави.
                         Домени  –  дохід  від  державної  власності  та  експлуатації
                  земель,  лісів,  надр,  ведення  торгівлі,  риболовлі,  тобто
                  надходження  від  усіх  ресурсів,  що  були  у  власності  правителя.

                  Крім доменів, з  населення збирали добровільні тимчасові збори
                  субсидії, які трансформувалися в примусові збори (податки).
                         Доменіальний            устрій        був      необхідним           в     умовах

                  недостатнього  розвитку  грошових  відносин  та  державного

                                                              27
   22   23   24   25   26   27   28   29   30   31   32