Page 93 - 6378

Таким чином, зміна струму в колі емітера обумовлює відповідну зміну струму в колі

колектора. Прикладаючи між емітером Е і базою Б змінну напругу , отримують в
вх
колекторному колі змінний струм, а на вихідному опорі вих змінну напругу вих .
Напівпровідникові тріоди, на відміну від діодів, мають два електронно-діркових

переходи, ввімкнених послідовно між собою назустріч один одному ( − − або − −
переходи). Умовне позначення транзисторів на схемах подають, як зображено на рис. 19.

Рисунок 19 – Позначення напівпровідникових біполярних транзисторів.

Напівпровідниковий тріод – транзистор – виконує ті ж завдання, що і ламповий
тріод, який має три електроди – катод, анод і сітку. В транзисторі функцію катода виконує

емітер, функцію анода – колектор, функцію сітки – база. Транзистор, подібно до вакуумної

електронної лампи, дає підсилення напруги і потужності. Якщо в лампі анодний струм
регулюється потенціалом сітки, то в транзисторі струм колектора, який відповідає анодному

струму лампи, регулюється напругою на базі.
Транзистори мають суттєві переваги перед вакуумними лампами. Це такі, як малі

габаритні розміри, високі к. к. д. і термін експлуатації. Якщо для роботи підсилювальної

лампи необхідна висока напруга, то для живлення транзистора вистачає низьковольтного
гальванічного елемента. Транзистори електрично більш економічні від лампового тріода,

оскільки в них відсутній нагрівний електрод (катод). Однак транзистори в порівнянні з
вакуумними лампами мають деякі недоліки: вони бояться перегріву, виходять з ладу при

короткому замиканні навантаження та мають гіршу вольт-амперну характеристику. Тому

підсилювачі на лампових схемах набагато якісніші, ніж на транзисторах.