Page 28 - 6378

Перша лінія кожної серії відповідає мінімальному значенню і має мінімальну

частоту. При збільшені лінії кожної спектральної серії згущуються, а їх частота

збільшується (рис. 4). Границі кожної серії відповідає → ∞. З короткохвильового боку до
границі кожної спектральної серії примикає суцільний спектр. Інтенсивність суцільного

спектру максимальна коло границі серії, а потім поступово падає до нуля.
Узагальнена формула Бальмера для різних спектральних серій водню має вигляд:

1 1
 = = − , (8)
 2 2

= 1, 2, 3, …

= + 1, + 2, …

де  – частота електромагнітної хвилі; – швидкість світла у вакуумі;  – довжина

15 −1
електромагнітної хвилі; – стала Рідберга, = 3,2898419 ∙ 10 .
Число зберігає постійне значення у межах однієї серії і змінюється при переході

від однієї серії до іншої. Наведена формула для опису спектральних серій атома водню

підібрана емпірично і довший час не мала теоретичного обґрунтування.
42.3. Теорія Бора. Модель Бора атома водню – перша успішна модель атома водню

побудована на основі планетарної моделі Резерфорда. Сьогодні модель Бора втратила своє
наукове значення, але її необхідно вивчити, щоб було зрозумілим перехід до більш строгих,

але й більш абстрактних понять квантової механіки. Модель Бора базується на двох
постулатах:

– (постулат стаціонарних станів) в атома водню є тільки такі стаціонарні орбіти

електрона, для яких момент імпульсу електрона

= , (9)

2

причому, знаходячись на стаціонарній орбіті, електрон не випромінює і не поглинає
електромагнітного випромінювання;

– (правило частот) квант світла випромінюється (або поглинається) атомом водню
при переході електрона з однієї стаціонарної орбіти на іншу. Енергія кванта визначається

співвідношенням: