Page 128 - 6378

– зниження потужності джерела випромінювання до мінімально необхідної

величини («захист кількістю»);
– збільшення відстані між джерелом випромінювання та працівником («захист

відстанню»);

– зменшення тривалості роботи в зоні випромінювання («захист часом»);
– встановлення між джерелом випромінювання та працівником захисного екрану

(«захист екраном»).

Захисні екрани мають різну конструкцію і можуть бути стаціонарними,
пересувними, розбірними та настільними. Вибір матеріалу для екрана та його товщина

залежать від виду іонізуючого випромінювання, його рівня та тривалості роботи.
Для захисту від альфа-випромінювання немає необхідності розраховувати товщину

екрана, оскільки завдяки малій проникній здатності цього випромінювання шар повітря в
кілька сантиметрів, гумові рукавички вже забезпечують достатній захист.

Екран для захисту від бета-випромінювання виготовляють із матеріалів з невеликою

атомною масою (плексиглас, алюміній, скло) для запобігання утворенню гальмівного
випромінювання. Досить ефективними є двошарові екрани: з боку джерела випромінювання

розташовують матеріал з малою атомною масою товщиною, що дорівнює довжині пробігу
бета-частинок, а за ним – з більшою атомною масою (для поглинання гальмівного

випромінювання).
Для захисту від гамма-випромінювання, яке характеризується значною проникною

здатністю, застосовуються екрани із матеріалів, що мають велику атомну масу (свинець,

чавун, бетон, баритобетон).
На практиці для визначення товщини захисного екрана часто використовують

спеціальні таблиці, чи монограми (рис. 15).

Захист від внутрішнього опромінення досягається шляхом виключення
безпосереднього контакту з радіоактивними речовинами у відкритому вигляді та запобігання

потраплянню їх у повітря робочої зони.
При роботі з радіоактивними речовинами важливе значення має застосування

засобів індивідуального захисту, які запобігають потраплянню радіоактивних забруднень на
шкіру та всередину організму, а також захищають від альфа- та, по можливості, від бета-

випромінювання.

До засобів індивідуального захисту від іонізуючого випромінювання належать:
халати, костюми, пневмокостюми, шапочки, гумові рукавички, тапочки, бахіли, засоби

захисту органів дихання та ін. Застосування тих чи інших засобів індивідуального захисту
залежить від виду і класу робіт. Так, у разі виконання ремонтних і аварійних робіт

застосовуються засоби індивідуального захисту короткочасного використання – ізолювальні