Page 124 - 6378
P. 124

 =  ∙  .
                                                                    Т


                        За  одиницю  ефективної  дози  в  системі  СІ  теж  був  прийнятий  зіверт  (Зв).  При
               рівномірному  опроміненні  –  ефективна  доза  дорівнює  еквівалентній  дозі.  При

               нерівномірному  опроміненні  –  ефективна  доза  дорівнює  добутку  еквівалентної  дози  на
               тканинний  зважуючий  фактор,  або  дорівнює  такій  еквівалентній  дозі  (при  рівномірному

               опроміненні), яка створює такий же ризик небажаних наслідків.

                        Виміряти  ефективну  дозу  опромінення  організму  неможливо.  Її  розраховують  як
               суму добутків еквівалентних доз () в окремих органах і  тканинах на відповідні значення

               зважуючих факторів ( ), вказаних в таблиці 2.
                                        Т
                        Для  фотонного  випромінювання  введена  специфічна  величина  в  дозиметрії  –

               експозиційна  доза.  Чисельно  вона  дорівнює  абсолютному  значенню  повного  заряду  іонів

               одного  знаку,  утворених  в  одиниці  маси  повітря  при  повному  гальмуванні  електронів  і
               позитронів,  звільнених  фотонами  (рентгенівським  випромінюванням).  Тобто,  це  повітряно

               еквівалентна одиниця дози, яка не призначена для дозиметрії в речовині.
                        Одиницею  вимір  у  експозиційної  дози  в  системі  СІ  є  кулон/кг  (Кл/кг),

               позасистемною одиницею є рентген (Р).


                                                              −4
                                               1 Р = 2,58 ∙ 10 Кл/кг (точно).


                        Експозиційну  дозу  можна  використовувати  для  наближеної  оцінки  поглиненої  і
               експозиційної доз в речовині (табл. 3).

                        Іонізуюче  випромінювання,  проходячи  через  біологічні  тканини,  викликає  їх
               іонізацію,  призводить  до  утворення  позитивних  і  негативних  іонів  та  складних  фізико-

               хімічних процесів, функціональних та морфологічних змін. Молекули води, що входять до
               складу  тканин  та  органів,  розпадаються,  утворюючи  вільні  атоми  та  радикали,  які  мають

               велику окислювальну здатність, що пошкоджує клітини й порушує нормальний біологічний

               процес у живій тканині.
                        Залежно від поглинутої дози ці зміни можуть бути зворотними й незворотними. При

               невеликій дозі, пошкоджені тканини відновлюють свою функціональну діяльність, а значна
               доза викликає незворотні пошкодження окремих органів або всього організму.

                        Молоді  особи  більш  чутливі  до  опромінення,  ніж  люди  середнього  віку.  Людина
               найбільш стійка до опромінення у віці 25-30 років.

                        Ураження людини внаслідок іонізуючого випромінювання називається променевою

               хворобою. Променева хвороба може бути гострої і хронічної форми.
   119   120   121   122   123   124   125   126   127   128   129