Page 104 - 6378

Оскільки атом нейтральний, то заряд ядра визначає число електронів в атомі, від

якого залежить їх розподіл за станами в атомі, а отже, залежать хімічні властивості атома.
Ізотопами називаються ядра з однаковим атомним номером (зарядом або числом

протонів), але різним (тобто різним числом нейтронів = − ). Наприклад, ізотопи

2
1
3
водню ( = 1): протій – = 1, = 0 , дейтерій – = 1, = 1 , тритій – =
1
1
1
1, =2.
Ізобарами називаються ядра з однаковим масовим числом , але різними .
Наприклад, 210 , 210 , 210 .
82
83
81
Ізотонами називаються ядра з однаковим числом нейтронів = − . Наприклад,
14
15
13 , , .
6 7 8
Поряд з терміном ядро атома часто використовується також термін нуклід.
Самим важким в природі елементом є ізотоп урану 238 . Елементи з атомними
92
номерами більше 92 називаються трансурановими. Усі вони отримані штучно у результаті

різних ядерних реакцій.
Розмір ядра характеризується радіусом ядра, який має умовний зміст через

розмитість границь ядра. Емпірична формула для радіуса ядра

3
= ,
0

де = 1,3 − 1,7 ∙ 10 −15 м, може тлумачитися як пропорційність об’єма ядра числові
0
нуклонів у ньому. Отже, густина ядерної речовини приблизно однакова для усіх ядер

3
17
(≈ 10 кг/м ).
44.2. Ядерні сили та їх основні властивості. Оскільки більшість ядер стійкі, то між
нуклонами існує особлива ядерна (сильна) взаємодія – притягання, яке забезпечує стійкість

ядер, незважаючи на відштовхування однойменно заряджених протонів.
Властивості ядерних сил:

1) ядерні сили є силами притягання;
2) ядерні сили є короткодіючими – їх дія проявляється тільки на відстанях порядку

10 −15 м;

3) ядерним силам властива зарядова незалежність: притягання між будь-якими двома
нуклонами однакове назалежно від зарядового стану нуклонів (протонного або

нейтронного); ядерні сили мають неелектричну природу;
4) ядерним силам властиве насичення: кожен нуклон в ядрі взаємодіє тільки з

обмеженим числом найближчих до нього нуклонів;