Page 115 - 6377

0
світла у речовині. Тому, використовуючи формулу = ln , ми фактично визначаємо не

натуральний показник поглинання, а коефіцієнт екстинкції.
Серед поглинаючих оптичне випромінювання тіл, для яких в практичній діяльності

людини з тих чи інших причин є необхідність визначати спектральні характеристики
поглинання (  ,  ,  ,  … ) є оптично ізотропні та оптично анізотропні
′
речовини. До оптично анізотропних речовин звичайно відносять деякі кристалічні об’єкти та

оптично ізотропні речовини, які в момент дослідження, наприклад, =  , перебувають
під дією певних зовнішніх чинників (наприклад, під дією деформуючих їх зусиль або полів),

які перетворюють оптично ізотропні речовини у речовини оптично анізотропні.

Для оптично ізотропних тіл (гази, рідини скло та ін.) залежність є незмінною при
зміні напрямку проходження в цих речовинах світла або його поляризації. Навпаки, при

виконанні таких вимірювань для оптично анізотропних речовин отримана функція = 
може залежати від того, як була орієнтована у досліджуваному об’єкті траєкторія

проходження світла (тобто як орієнтований відрізок ) або як було поляризоване це світло.

Як приклад розглянемо опис спектральної характеристики поглинання світла у природних
кристалах.

Деякі з кристалів, наприклад ідеальні кристали кам’яної солі, гранати тощо, є
оптично ізотропними тілами, інші – оптично анізотропними тілами (двозаломлюючими),

наприклад, кристали ісландського шпату, кварцу, рубіну, турмаліну тощо. Для

двозаломлюючих кристалів характерним є те, що при проходженні через них світла у
напрямах, які не збігаються з їх оптичною віссю (або осями), виникає два промені –

звичайний і незвичайний . Ці промені відрізняються у загальному випадку
поляризацією світла, величинами показників заломлення та , напрямками поширення

(відносно ґратки кристала) та можуть відрізнятися спектральними характеристиками

поглинання світла у цьому кристалі

=  (32)

та

=  . (33)

Явище відмінності  ≠  називають дихроїзмом (або плеохроїзмом). Воно

відкрите в 1809 р. Кордьє на кристалі, який в його пам’ять називають кордіорітом. До

плеохроїчних кристалів належать рубін, турмалін, кордіоріт, александріт та інші. Для
спостереження дихроїзму слід забезпечити умови виникнення в кристалі двозаломлення,