Page 116 - 6377

тобто промінь світла в такому кристалі має проходити через нього в напрямку, який не

збігається з напрямком оптичної осі кристала. Кристали ісландського шпату, кварцу і ряд
інших, які є двозаломлюючі, в значній області ∆ є не дихроїчні – для них в цій області

 =  .

39.8. Розсіювання світла(закон Релея). Оптичні явища, зумовлені розсіюванням
світла в атмосфері Землі. Явище розсіювання світла колоїдними системами спостерігав ще

Фарадей (1857 р.), який досліджував золі золота. Тиндаль встановив, що світлорозсіювання

зручно спостерігати на темному фоні при пропусканні пучка світла через золь збоку.
Особливо чітко воно видно при фокусуванні світла всередині колоїдної системи, коли

утворюється світний конус (конус Тиндаля). Саме це явище часто називають ефектом
Тиндаля. В подальшому було встановлено, що світлорозсіювання не є особливістю

гетерогенно-дисперсних систем. У повністю однорідному середовищі світло не повинно
розсіюватися. У відповідності з принципом Гюйгенса кожну точку середовища, до якої

дійшов хвильовий фронт, можна розглядати як нове джерело коливань. Ці вторинні

коливання підсилюють один одного у напрямі поширення хвилі і послаблюють в інших
напрямах. Розглядаючи таким чином поширення хвильового фронту, можна вважати, що в

однорідному ізотропному середовищі він завжди залишається геометрично подібним собі,

наприклад, плоска хвиля буде залишатися плоскою. Якщо на шляху поширення плоскої
хвилі з’являється місцева неоднорідність (з іншим показником заломлення), то кожна точка

неоднорідності стане самостійним центром коливань. Виникає фронт хвилі, напрям якого
змінюється і залежить від розміру неоднорідності. Якщо розмір неоднорідності значно

більший довжини хвилі, то, в основному, спостерігається відбивання згідно відповідних
законів. При довжині хвилі більшій за розмір неоднорідності, коливання розсіюється по всіх

напрямах. В цьому випадку коливання, які виходять від кожної точки неоднорідності, не

мають визначених різниць фаз і більше або менше підсилюють один одного в усіх напрямах.
Так виникає розсіювання світла в усі напрями. Розсіювання можливе тільки тоді, коли

неоднорідності знаходяться на відстанях один від одного більших, ніж довжина хвилі. Самі
неоднорідності повинні мати розміри менші довжини хвилі.

Таким чином, розсіювання світла виникає тільки в неоднорідному середовищі.
Світлові хвилі, дифрагуючи на неоднорідностях середовища, дають дифракційну картину,

яка характеризується досить рівномірним розподілом інтенсивності в усіх напрямах. Таку

дифракцію на дрібних неоднорідностях називають розсіюванням світла.
Середовища з явно вираженою оптичною неоднорідністю називаються мутними.

До них належать: дими, тобто підвішені дуже дрібні частинки в газах; тумани – підвішені

дрібні каплі рідини в газі; суспензії, утворені плаваючими в рідині твердими частинками;